Використання штучного інтелекту при прийнятті судових рішень

Анотація

У статті здійснено дослідження правових та етичних засад використання штучного інтелекту в судочинстві та при ухваленні судових рішень. Встановлено, що технології ШІ, включаючи системи предиктивної аналітики, обробки природної мови та генеративного ШІ, дедалі активніше інтегруються в судові процеси різних держав, від автоматизованого управління справами до допоміжних систем прийняття рішень щодо запобіжних заходів і вироків. Виявлено, що ключовими правовими проблемами, пов’язаними з використанням ШІ в судочинстві, є: алгоритмічна упередженість та дискримінація; непрозорість систем ШІ та дефіцит пояснюваності; загрози принципам належної правової процедури та рівного захисту; підрив довіри громадськості до правосуддя. Досліджено регуляторні підходи до управління ШІ у судових системах, зокрема Акт ЄС про штучний інтелект 2024 р., Етичну хартію КЄПЄ 2018 р. та керівні принципи окремих юрисдикцій. Проаналізовано результати порівняльного дослідження впровадження ШІ в судові системи окремих країн та практику застосування ШІ в судах різних правових систем, зокрема Колумбії, Китаю та держав ЄС. Окрему увагу приділено проблемі співвідношення ефективності ШІ та збереження суддівської незалежності й людського контролю над алгоритмічними рішеннями. Зроблено висновок про необхідність формування чіткої правової бази, що забезпечувала б можливість використання ШІ як допоміжного, а не замінного щодо судді інструменту, зберігаючи при цьому фундаментальні процесуальні гарантії.