Відповідальність за жорстоке поводження з військовополоненими за законодавством України та Римським статутом МКС: порівняльний аналіз

Анотація

У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз відповідальності за жорстоке поводження з військовополоненими за законодавством України та Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Актуальність дослідження зумовлена ратифікацією Україною Римського статуту 21 серпня 2024 року та набуттям повноправного членства в МКС з 1 січня 2025 року, що потребує гармонізації національного кримінального законодавства з міжнародно-правовими стандартами. Проаналізовано положення статті 8 Римського статуту щодо воєнних злочинів проти військовополонених та відповідні норми статті 438 Кримінального кодексу України. Здійснено детальне порівняння ознак складу кримінального правопорушення: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єктивної сторони та суб’єкта. Встановлено, що національне законодавство має суттєві прогалини у визначенні форм жорстокого поводження, не передбачає окремих категорій діянь, визначених Римським статутом, зокрема біологічних експериментів, примушування до служби у ворожих силах, незаконної депортації військовополонених. Проаналізовано практику Міжнародного кримінального суду, зокрема рішення у справах щодо воєнних злочинів та ордери на арешт російських злочинців. Обґрунтовано необхідність імплементації положень статті 8 Римського статуту до Кримінального кодексу України шляхом розширення переліку альтернативних діянь, конкретизації форм жорстокого поводження, запровадження відповідальності командирів за кримінальні правопорушення підлеглих. Сформульовано конкретні пропозиції de lege ferenda щодо вдосконалення статті 438 Кримінального кодексу України з метою забезпечення ефективного притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів під час збройної агресії проти України. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному порівняльно-правовому аналізі складу жорстокого поводження з військовополоненими за національним та міжнародним кримінальним правом, виявленні системних прогалин законодавства України та розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо його вдосконалення у контексті членства України в Міжнародному кримінальному суді.