Воєнні злочини: проблеми визначення та кваліфікації

Анотація

Визначення поняття воєнні злочини досліджено в трансдисциплінарному ракурсі в тісному зв’язку кримінального і міжнародного права. Сформульовано та обґрунтовано авторську позицію стосовно юридичної визначеності термінів «війна», «воєнний конфлікт», «збройний «конфлікт», «закони та звичаї війни», «агресія» та їх співвідношення.

Підтверджено, що Римський статут Міжнародного кримінального суду передбачає дефініцію воєнних злочинів, ураховуючи ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, та визнає воєнні злочини як грубі, серозні порушення законів та звичаїв війни зі значно розширеним переліком таких порушень. І це, ураховуючи національні інтереси України, закріплено в ст. 438 Кримінального кодексу України.

Доводиться, що війни і збройні конфлікти: 1) не є тотожними поняттями й їх некоректно поєднувати за змістом навидь частково; 2) війна є різновидом воєнного конфлікту, для якого притаманне двостороннє застосування воєнної сили та 3) війна може бути воєнним конфліктом неміжнародного характеру тільки у випадку громадянської війни, які в цивілізованому світі мають бути присічені назавжди шляхом дипломатичних зусиль і мирного вирішення проблем конфлікту з дотриманням прав людини і народів.

Акцентована увага на необхідності подальшого термінологічного удосконалення редакції низці міжнародних документів та ст. 438 Кримінального кодексу України з позиції подальшого впровадження принципу верховенства права і його ключового елемента – юридичної визначеності норм, що визначають кримінальну відповідальність за вчинене діяння. Авторка вважає за доцільне і пропонує шлях вирішення проблеми коректності використання в зазначеній статті і в нормах міжнародного (насамперед так званих «права Гааги» і «права Женеви») правової конструкції «закони та звичаї війни». Висловлені міркування стосовно прийняття на міжнародному рівні рішення про заборону війн як воєнних конфліктів міжнародного характеру і будь-яких збройних конфліктів як явищ, неприпустимих для людства, а на національному рівні криміналізувати порушення заборони на війни. Термін «агресія» презентується як такий, що має визначальну психологічну складову, що ставить під сумнів обґрунтованість його використання для характеристики воєнних конфліктів у виді війни.