Політико-правові передумови утворення Австро-Угорщини та механізм прийняття Конституції 1867 року

Анотація

У статті досліджено політико-правові передумови утворення Австро-Угорщини а також механізм прийняття конституції 1867 року. Проаналізовано програму угорських лібералів на чолі з Ф. Деяком, яка передбачала відмову від поновлення у повному обсязі конституційних законів 1848 р., а також погодження на часткове підпорядкування національних інтересів цілісності австрійської монархії. З точки зору конституціоналізму проаналізовано зміст конституції Австро-Угорщини у матеріальному аспекті та з формальної точки зору. Визначено правову природу «лютневого патенту». Констатовано, що напередодні «конституційного вирівнювання» 1867 р. в Австрійській монархії було встановлено режим конституційного централізму. Стверджується, що ідея трансформації Габсбурзької імперії в монархічну федерацію народів зародилася в 1848 р. на засіданнях конституційної комісії австрійського парламенту в Кромержижі. Констатовано, що міністр-президент Австрії Р. Белькреді, який прагнув удосконалити державний устрій імперії, створивши федерацію у складі п’яти областей, вимушений був подати у відставку в зв’язку з прийняттям Францом Йосифом нового плану конституційної трансформації Ф. Бойста. Показано процес перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорську монархію. Стверджується, що для цього необхідно було внести зміни до діючого законодавства у сфері формування та компетенції представницьких органів. Констатовано, що ліберальна більшість парламенту домоглася скасування конкордату та прийняття законодавства, яке закріплювало свободу віросповідання та віровизнання. Визначено роль Конституційної комісії парламенту в законодавчому процесі Австрійської імперії. Стверджується, що основними напрямками її роботи було доопрацювання урядового проекту щодо внесення змін до «лютневого патенту» та робота над проектом закону про відповідальність міністрів перед парламентом. Показано процедуру розгляду проектів чотирьох конституційних законів відповідною комісією парламенту. Проаналізовано 69 статей спеціального угорського закону ХІІ/1867 р., яким було імплементовано австро-угорську угоду до правової системи Угорщини. Констатовано, що одним з найважливіших австрійських конституційних законів був закон «Про загальні права громадян», який у 18 статтях безпосередньо регулював права людини та забезпечував їх гарантії. Запропоновано власні висновки з проаналізованого матеріалу.