Політико-правові передумови утворення Австро-Угорщини та механізм прийняття Конституції 1867 року
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.93.1.8Ключові слова:
конституційна монархія, парламентаризм, коронні землі, Державна Рада (Рейхсрат), Державні збори, конституціоналізм, публічна влада, права, свободи, абсолютне правління, централізм, державний механізм, конституційне вирівнювання, неоабсолютизм, федералізм, Австро-Угорщина, Габсбурзька монархія, міністр-президент, рейхсканцлер, ландтаг, Угорське королівство, контрасигнація, Основний державний закон, нормативно-правові акти, Державний трибунал, імплементація, Прагматична санкція, Сейм, Австрійська конституція, конфедераціяАнотація
У статті досліджено політико-правові передумови утворення Австро-Угорщини а також механізм прийняття конституції 1867 року. Проаналізовано програму угорських лібералів на чолі з Ф. Деяком, яка передбачала відмову від поновлення у повному обсязі конституційних законів 1848 р., а також погодження на часткове підпорядкування національних інтересів цілісності австрійської монархії. З точки зору конституціоналізму проаналізовано зміст конституції Австро-Угорщини у матеріальному аспекті та з формальної точки зору. Визначено правову природу «лютневого патенту». Констатовано, що напередодні «конституційного вирівнювання» 1867 р. в Австрійській монархії було встановлено режим конституційного централізму. Стверджується, що ідея трансформації Габсбурзької імперії в монархічну федерацію народів зародилася в 1848 р. на засіданнях конституційної комісії австрійського парламенту в Кромержижі. Констатовано, що міністр-президент Австрії Р. Белькреді, який прагнув удосконалити державний устрій імперії, створивши федерацію у складі п’яти областей, вимушений був подати у відставку в зв’язку з прийняттям Францом Йосифом нового плану конституційної трансформації Ф. Бойста. Показано процес перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорську монархію. Стверджується, що для цього необхідно було внести зміни до діючого законодавства у сфері формування та компетенції представницьких органів. Констатовано, що ліберальна більшість парламенту домоглася скасування конкордату та прийняття законодавства, яке закріплювало свободу віросповідання та віровизнання. Визначено роль Конституційної комісії парламенту в законодавчому процесі Австрійської імперії. Стверджується, що основними напрямками її роботи було доопрацювання урядового проекту щодо внесення змін до «лютневого патенту» та робота над проектом закону про відповідальність міністрів перед парламентом. Показано процедуру розгляду проектів чотирьох конституційних законів відповідною комісією парламенту. Проаналізовано 69 статей спеціального угорського закону ХІІ/1867 р., яким було імплементовано австро-угорську угоду до правової системи Угорщини. Констатовано, що одним з найважливіших австрійських конституційних законів був закон «Про загальні права громадян», який у 18 статтях безпосередньо регулював права людини та забезпечував їх гарантії. Запропоновано власні висновки з проаналізованого матеріалу.
Посилання
Грін О.О. Державно-правовий розвиток пореволюційної Австрійської імперії в період конституційних експериментів (1861-1867 роки). Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2025. Серія «Право». Випуск 92. Ч.1. С. 65-73. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/350042.
Трайнин И.П. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. М.; Л., 1947. 307 c.
Роман Н.М. Правове становище Закарпаття в складі Австро-Угорщини (1867-1918 роки): дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. Ужгород, 2016. 218 с.
Мандрик І. Проблеми відновлення державності Угорщини на першому етапі дуалізму (1867-1890 роки). Ужгород, 1997. 199 с.
Бринцев В.Д. Судовий конституціоналізм в Україні: доктрина і практика формування: у 2 кн. Кн. 1: монографія. Х., 2013. 392 c.
Савчин М.В. Конституціоналізм і природа конституції. Ужгород, 2009.
Лоуэлль А.Л. Правительства и политические партии в государствах Западной Европы (Франция, Италия, Германия, Австро-Венгрия, Швейцария). Пер. с англ. О. Полторацкой; Ред. Ф. Смирнов. М., 1905. 656 c.
Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. К., 2004.
Die Habsburgermonarchie 1848-1918 / A. Wandruszka und R. Urbanitsch. Band III: Die Volcker, Des Reiches. 1.Teil. Wien: OAW, 1980. 774 s.
Kraehe Enno E. Austria and the Problem of Reform in the German Confederation 1851-1863. The American Historical Review. Vol. 56. No. 2. January 1951. P. 276-294.
Корольов Г.О. Федеративні проекти в Центрально-Східній Європі: зародження, еволюція та реальна політика (1815-1921 рр.): дис. … докт. іст. наук: 07.00.02. К., 2020. 439 с.
Jaszi O. Dissolution of the Habsburg Monarchy. Chicago, 1929.
Kohn Hans. The Habsburg Empire, 1804-1918. Princeton. New Jersey: Van Nostrand Reinhold Company, 1961. 187 p.
Evans Robert J. W. Austria, Hungary and the Habsburgs. Essays on Central Europe, c. 1683– 1867. Oxford University Press, 2006. 337 p.
Kwan J. Austro-German Liberalism and the Coming of the 1867 Compromise: «Politics Again in Flux». Austrian History Yearbook. 44 (2013). P. 62-87.
Корольов Г.О. Ausgleich Габсбурзької імперії: конституційне вирівнювання 1867 р. і наднаціональний федералізм. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник молодих учених. Вип. 20. Харків, 2017. С. 22-30.
Тищик Б.Й. Історія держави і права Австрії та Австро-Угорщини (Х ст. – 1918 р.): Навч. посібник. Львів, 2003. 80 c.
Контлер Л. История Венгрии. Тысячелетие в центре Европы. Пер. с англ. В.Т. Олейника. М., 2002. 656 c.
Кондратюк О. Утворення Австро-Угорщини: причини та умови. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2004. Вип. 41. С. 85-92.
Головченко В.І., Солдатенко В.Ф. Українське питання в роки Першої світової війни: Монографія. К., 2009. 448 с.
Dziadzio A. Monarchia konstytucyjna w Austrii (1867-1914). Wladza-Obywatel-Pravo. Krakow, 2001. 307 s.
Schwendenwein H. Osterreichisches Staatskirchenrecht. Essen, 1992. 220 s.
Haider B. Die Protokolle des Verfassungsausschusses des Reichsrates von Jahre 1867. Wien, 1997. 436 s.
Гриб Н.П. Конституції Австрії та Австро-Угорщини і їх застосування у Галичині (1848- 1918): дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2013. 163 c.
Brauneder W. Juristen in Osterreich 1200-1980. Wien, 1987. 301 s.
Ogris W. Die rechtsentwicklung in Cisleithanien 1848-1918. T.II. Wien, 1976. S. 74-94.
Hellbling E.C. Osterreichische Verfassungs und Verwaltungsgeschichte. Wien; New York: Springer-Verlag, 1974. 330 s.
Liskova M. Slovnik predstavitelu zemske samospravy v Cehach v letech 1861-1913. Praha, 1994.150 s.
1867. evi XII. torvenycikk a magyar korona orszagai es az O Felsege uralkodasa alatt allo tobbi orszagok kozott fenforgo kozos erdeku viszonyokrol, s ezek elintezesenek modjarol. URL https:// www.1000ev.hu.
Краткая история Венгрии. М., 1991. 608 с.
Качур В.О. Прийняття та структура конституції Австрії 1867 р. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: «Право». 2012. Вип. 173 (3). С. 21-27.
Staatsgrundgesetz vom 21. December 1867, uber die allgemeinen Rechte der Staatsburger fur die im Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander. StF: RGB1. Nr. 142/1867. URL https://www.ris.bka.gv.at
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О. О. Грін

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.