Державно-правовий розвиток пореволюційної Австрійської імперії в період конституційних експериментів (1861–1867 роки)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.1.8Ключові слова:
австрославізм, автономний округ, Австро-Угорська імперія, адміністративний указ, Воєводство Рутенія, Дунайська федерація, Державні збори, Габсбурги, греко-католицька церква, дуалізм, державно-правовий розвиток, Імперська рада (Рейхстаг), Добрянський, Духнович, Жовтневий диплом, Лютневий патент, ландтаг, неоабсолютизм, експеримент, національне питання, повіт, режим, коронна земля, кантон, конституційний акт, консисторія, централізація, федералізм, уніяАнотація
У статті досліджено державно-правовий розвиток пореволюційної Австрійської імперії в період конституційних експериментів 60-х років XIX століття. Проаналізовано, що чиновницька система неоабсолютизму відзначалася надзвичайною енергійністю та розмаїттям реформ внутрішнього врядування. Стверджується, що з початком її кризи імперська влада започатковує серію конституційних експериментів. Констатовано, що особливе значення на шляху повернення до конституціоналізму мали Жовтневий диплом від 20.10.1860 р. та Лютневий патент від 26.02. 1861 року. Показано прогресивну роль Жовтневого диплому, який відновлював права корінних земель, висловлюючи згоду монарха на перехід від централізації до федералізму. Констатовано, що цей акт створював Імперську раду (Reichsrath), яка хоча фактично і перетворювалася на загальнодержавний парламент, але законодавчою владою не наділялась. Стверджується, що справжнім парламентом Рейхсрат став після ухвалення Лютневого патенту. Охарактеризовано його правову природу, поділ влади між імператором, парламентом та урядом, розподіл компетенції між центральною владою та імперським представництвом в коронних землях. Констатовано, що бюрократичний апарат продовжував приймати більшість важливих політичних рішень. Відзначено, що законодавство часто приймалось у формі адміністративних указів, які повністю обходили парламентський процес. Показано дискусію депутатів на Державних зборах Угорщини 1865 р. по формуванню вимог, на яких можливий компроміс з Австрією. Досконально проаналізовано політико-правові погляди А. Добрянського, О. Духновича та греко-католицького духовенства «Угорської Русі» на національне питання протягом вказаного періоду. Констатовано, що позиція Л. Кошута, запропонована ним у вигляді створення «Дунайської федерації», була певною альтернативою вирішення національного питання в Угорщині. Визначено, що у сфері захисту прав людини Австрія поступово ставала на шлях правової держави, водночас, процес формування конституціоналізму в 1861 – 1865 роках тимчасово призупинився. Проаналізовано погляди А. Добрянського на національне питання в Австрійській імперії під час його повторного обрання до угорського парламенту в 1865 р. та зміну його позиції безпосередньо перед утворенням дуалістичної Австро – Угорської держави. Констатовано вирішальний вплив поразки Австрії у війні з Пруссією та діяльності угорської опозиції на чолі з Ф. Деяком у створенні Австро-Угорської монархії. Запропоновано власні висновки з проаналізованого матеріалу.
Посилання
Цьольнер Е. Історія Австрії. Львів, 2001. 712 с.
Моряк-Протопопова Х. М. Галицьке намісництво: створення структура і реальність. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів 2013. 262 с.
История Венгрии: 3 т. [ ред. кол.: Т. М. Исламов, А. Й. Пушкаш, В. Л. Шушарин]. М., 1971. Т.2. 1972. 600 с.
Рейді М. Габсбурги. Злет і занепад володарів світу / пер. з англ. О. Кулаков. К., 2025. 448 с.
Федака С. Історія України: Серія 3. Модерна історія: Том 10: Імперська доба 1764–1914. Ужгород, 2022. 232 с.
Никифорак М. В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774–1918 рр.). Чернівці, 2004. 384 c.
Ванечек В. История государства и права Чехословакии. М., 1981. 503 c.
Шандор В. Закарпаття: історично-правний нарис від IX ст. до 1920. Нью Йорк, 1992. 292 с.
«Імперська рада». Українська вікіпедія. URL: http://uk.wikipedia.Org
Исламов Т.М., Пушкаш А.И., Шуширин В.П. Краткая история Венгрии. М., 1991. 608 с.
Александр Духнович і Галичина. Студія дра Кирила Студинського проф. унів. у Львові. Відбитка із «Наукового Зборника» Товариства «Просвіта» в Ужгороді за рік 1924. Ужгородь, 1924. 76 с.
Трайнин И. Ф. Национальные противоречия в Австро – Венгрии и ее распад: монография. М., 1947. 308 с.
Ф. Аристовь. А.И. Добрянскій. Карпатскій свьть. Ужгородь, 1931. Годь IV. Ч. 1-2. С. 1131–1144, 1190-1192, 1225-1230.
Коломиец И. Г. Очерки по истории Закарпатья. Часть вторая. Социально – экономические отношения, национально-политическое и культурное движение в Закарпатье в XIX веке. Томск 1959. 245 с.
Лелекач М. Нові причинки до політичної діяльності А. Добрянського Науковий Збірник Товариства «Просвіта» в Ужгороді. Світлій пам’яті о. каноніка і протоєрея Д-ра Василя Гаджеги. Річник XIII–XIV. (за Р. 1937-38) Ужгородь, 1938. С. 160–164.
Добош С. Адольф Иванович Добрянский: очерк жизни и деятельности. Братислава, 1956. 165 с.
Коломиец И.Г. Социально-економические отношения и общественное движение в Закарпатье во второй половине XIX столетия. Том второй. Томск, 1962. 677 c.
Шандор В. Закарпаття: історично - правний нарис від IX ст. до 1920. Нью Йорк, 1992. 292 с.
Терлюк І. Я. Історія держави і права України: Навчальний посібник. К., 2011. 944 c.
Галас В., Переш І. Політико-правові ідеї А. Добрянського та його боротьба за єдність слов’янського світу. Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в XIX–XX ст. Доповіді наукового семінару, присвяченого 150 – річчю Слов’янського з’їзду в Празі. Ужгород, 1999. С. 224–232.
Мазурок О., Пеняк П., Шевера М. Володимир Вернадський про Угорську Русь. Ужгород, 2003. 94 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О. О. Грін

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.