Інструменти публічного адміністрування в системі управління розвитком територіальних громад: сучасні підходи та виклики

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження інструментів публічного адміністрування в системі управління розвитком територіальних громад з урахуванням сучасних концептуальних підходів, практичних викликів та трансформаційних тенденцій. Проаналізовано ключові наукові підходи до розуміння сутності публічного адміністрування та його функціональних засад. У межах роботи розглянуто нормативний акт як один із базових інструментів формалізації політики на місцевому рівні, а також концепт суспільного договору як механізм узгодження інтересів місцевої влади та громадськості в умовах демократичного врядування. Увагу також приділено плануванню як системному інструменту координації дій у сфері стратегічного розвитку громад, що набуває особливого значення в контексті воєнного та післявоєнного періоду, коли потрібні скоординовані та гнучкі управлінські рішення. Завершальний акцент зроблено на потенціалі електронного урядування як сучасного цифрового інструменту для посилення відкритості, прозорості та інклюзивності управлінських процесів, а також підвищення ефективності комунікацій із громадськістю.

Узагальнюючи результати дослідження, підкреслено, що система публічного адміністрування в управлінні розвитком територіальних громад є багаторівневою, поліінструментальною та динамічною. Вона охоплює нормативно-правові, організаційні, фінансові та цифрові механізми, які в сукупності створюють потенціал для реалізації стратегій сталого розвитку на місцевому рівні. Водночас актуальний безпековий контекст, спричинений повномасштабною збройною агресією проти України, істотно змінює параметри адміністрування, висуваючи нові вимоги до гнучкості, адаптивності та кризової компетентності органів влади. За таких умов особливої ваги набуває необхідність подальшого наукового осмислення ефективності та трансформації інструментів публічного адміністрування, з урахуванням викликів нестабільності, обмеженості ресурсів та посиленого запиту на результативність. Перспективними є дослідження найкращих практик на національному та міжнародному рівнях, їх адаптація до українських умов із метою підвищення стійкості та інноваційної спроможності системи місцевого врядування у воєнний та післявоєнний періоди.