Право на використання технологій штучного інтелекту: нові виклики та загрози для людини

Анотація

Початок нового тисячоліття – це період формування єдиного інформаційного простору, становлення глобального інформаційного суспільства, головним чинником розвитку якого є використання інформації. Процеси глобальної інформатизації мають подвійну природу: з одного боку, вони сприяють забезпеченню безпеки особистості, суспільства та держави, а з іншого – інформаційні технології становлять для неї певні загрози. У статті проаналізовано можливості застосування штучного інтелекту (ШІ) як різновиду інформаційних технологій (ІТ). Акцентовано на позитивних та негативних аспектах його впливу на права людини. Виявлено, що при використанні новітніх технологій ШІ виникають певні загрози для людини. У результаті аналізу міжнародних документів встановлено, що нині уряди багатьох держав світу намагаються захистити користувачів цифрових послуг від його шкідливого впливу, розробляючи з цією метою свої стратегії розвитку та регулювання ШІ. Поява новітніх технологій породила низку нових проблем у сфері прав людини. Про це свідчить низка міжнародних документів з «цифрових прав людини». Так, наприклад, «Португальська хартія прав людини в цифрову епоху», «Лісабонська декларація», «Європейська декларація про цифрові права та принципи цифрового десятиліття» у своїх положеннях, з одного боку, наголошують на правах на використання технологій ШІ, а з іншого – на безпечності цих технологій для людини. Це викликало гострі дискусії серед науковців у контексті інформаційних прав людини: чи може ШІ як різновид інформаційних технологій бути безпечним засобом для реалізації права людини на його використання та чи зможе він у перспективі претендувати на статус своєрідного «суб’єкта права», що є загрозою для прав людини. Осмислення цих проблем, зумовлених розвитком ШІ, сьогодні вже стало спільним завданням не лише науковців у сфері права, але й науковців із соціальних та гуманітарних наук, а також розробників комп’ютерних програм.