Штучний інтелект крізь призму фундаментальних прав людини

Анотація

В статті аналізується розвиток штучного інтелекту та його вплив на права людини. Визначаються шляхи впровадження технологій штучного інтелекту в різні сфери життя людства. Розглядається, як різні системи штучного інтелекту використовуються сьогодні у світі і як вони можуть допомогти і нашкодити суспільству. Для аналізу впливу штучного інтелекту на права людини за основу взято документи, що широко використовуються в Європі, і містять широкий спектр прав людини, сере них Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. та Хартія основних прав ЄС. Неправомірне використання алгоритмів штучного інтелекту створює безліч проблем, таких як порушення права на життя, права на недоторканність приватного життя, обмеження свободи слова та думки, порушення права на справедливий судовий розгляд та презумпцію невинності, права на рівні можливості і недискримінацію, права на працю тощо. Оскільки технології штучного інтелекту використовують певні набори даних, то найчастіше спостерігається порушення прав певних груп населення. Це можуть бути жінки та діти, а також певні етнічні, расові чи релігійні групи тощо. В статті робиться висновок, що впровадження технологій штучного інтелекту в різні сфери життя здатне якісно змінити їх і підвищити результативність будь-якої роботи людини. Разом з тим, стрімкий розвиток технологій може негативно позначитись на правах людини. Ризики для основних прав людини пов’язані з неможливістю передбачити наслідки застосування такої нової технології. Уряди країн світу та компанії, які використовують технології штучного інтелекту, мають усвідомлювати недосконалість даних, на основі яких технологія навчається, та дбати про недопущення дискримінації і порушень прав людини, бути готовими надати своєчасні та ефективні засоби правового захисту у випадках, коли рішення, прийняті машинами, виявляються невірними.