Права осіб без громадянства у праві Європейського Союзу

Анотація

Проблематика захисту прав осіб без громадянства залишається актуальною попри низку міжнародних договорів, які спрямовані на запобігання цьому негативному правовому явищу. Метою цієї статті є дослідження і встановлення особливостей регулювання правового становища осіб без громадянства у праві Європейського Союзу. Актуальність обраної тематики зумовлена відсутністю комплексних досліджень і вітчизняній науці, а також необхідністю вивчення правових стандартів Євросоюзу у контексті набуття членства в цій організації та необхідність приведення вітчизняного законодавства до acquis ЄС. Встановлено, що правовий режим, який застосовується до осіб без громадянства є близьким до того, що застосовується до осіб, які мають громадянство третіх країн. При цьому держави-члени ЄС зберігають за собою право визначати зміст національного громадянства, зокрема підстави набуття та втрати. Однак це має відбуватися з урахуванням їхніх міжнародних зобов’язань, а також зобов’язань, пов’язаних із членством в ЄС, та ґрунтуватися на принципах заборони дискримінації, правової визначеності, забезпечення гендерної рівності тощо. Чинні нормативні акти ЄС містять лише мінімальні правові стандарти прав осіб без громадянства, які мають бути забезпечені державами-членами у їхньому національному законодавстві. Продемонстровано, що відсутність єдиного законодавчого підходу щодо визначення особи як апатрида серед держав-членів ЄС може мати негативні наслідки. Висновки. Ключовою практичною проблемою у праві ЄС на сьогодні залишається необхідність запровадження єдиного, уніфікованого для держав-членів ЄС підходу щодо визначення особи апатридом, а також заходів, спрямованих на скорочення випадків безгромадянства. Подальший розвиток права ЄС у цій сфері має бути спрямований на зближення законодавства держав-членів у цій сфері.