Концепція гендерно вмотивованих злочинів у міжнародному праві

Анотація

У статті розкрито поняття гендерно вмотивованих злочинів (ГВЗ) під якими слід розуміти протиправні, навмисні насильницькі дії, спрямовані проти особи через її стать. Наведено форми ГВЗ серед яких: сексуальне насилля, торгівля людьми, гендерно вмотивовані вбивства – феміцид/ фемініцид, інфантицид. Висвітлено положення міжнародно-правових актів, які містять норми щодо заборони насилля та протидії ГВЗ, зокрема: Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р., Загальна рекомендація № 19 Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок, Зауваження загального порядку № 38 (2020) Комітету з прав людини, Статут Міжнародного кримінального суду 1998 р., Конвенція проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р., Додатковий Протокол про запобігання та припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ТНОЗ 2000 р. (Палермський протокол), Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами 2011 р., Рішення № 15/05, № 7/14 Ради міністрів ОБСЄ, Директива Європейського Парламенту і Ради про боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством 2022 р. тощо. Підсумовано, що означені норми пройшли свій шлях від гарантування прав людини (основоположний принцип щодо заборони дискримінації), аж до суворої заборони щодо їх порушення (визнання кримінально-караними діяннями).

Висвітлено характерні контекстуальні обставини ГВЗ, зокрема: вчинене діяння має становити правопорушення згідно з кримінальним законодавством (наявність основного злочину); основним об’єктом є посягання на особистість людини, основні невід’ємні права і свободи, гарантовані міжнародними стандартами і національним законодавством; невід’ємною складовою протиправного діяння є певний мотив або мотиви упередження, зокрема щодо конкретного гендерного контексту та обставин, в яких воно вчиняється; вибір жертв може здійснюватися виключно за гендерною ознакою або на основі множинних ознак ідентичності, таких як стать та релігія. Будь-яка особа чи група осіб, незалежно від їхньої статі, можуть стати жертвами злочинів на ґрунті гендерної ненависті (чоловіки, жінки, представники ЛГБТ співтовариств та ін.); складовою об’єктивної сторони є застосування різних форм насилля, включаючи кібернасилля; поневолення, зокрема придбання, продаж, надання у користування, обміну особи або осіб; зґвалтування; примусова вагітність, примусова стерилізація; сексуальне насильство; убивство та інші протиправні дії. Суб’єктом скоєння протиправного діяння є фізична осудна, винна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, передбаченого законодавством відповідної держави або міжнародними угодами. Діяння може бути скоєно у співучасті або у складі організованої групи. Суб’єктом відповідальності може бути визнана також юридична особа.

ГВЗ можуть мати характер загальнокримінальних злочинів, транснаціональних злочинів, визначення яких міститься в Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р., особливо за такої форми як торгівля людьми з гендерною мотивацією. А також можуть бути складовими міжнародних злочинів, що визнаються найбільш тяжкими і небезпечними правопорушеннями склади яких передбачено міжнародними угодами, статутами міжнародних органів кримінальної юрисдикції (МКС, трибуналів ad hoc, спеціалізованих судів тощо). Зроблено відповідні висновки і рекомендації.