Проблеми реалізації прав і свобод окремих категорій громадян в умовах збройного конфлікту

Автор(и)

  • Д. М. Бєлов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7168-9488
  • В. М. Рошканюк кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри господарського права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • С. Я. Павлишин кандидат юридичних наук, доцент, Факультет міжнародних економічних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.3.30

Ключові слова:

Конституція, реформа конституційного ладу, конституційно-правовий статус людини і громадянина, права окремих категорій громадян, конституційно-правовий статус біженців, збройний конфлікт, військова агресія

Анотація

Вказується, реалізація прав і свобод – це практичне здійснення громадянами та інші учасниками суспільного буття передбачених конституційними нормами домагань із задоволення запитів і потреб чи отримання необхідних матеріальних і духовних благ у встановленому законом порядку. Отже, механізм реалізації прав і свобод – це насамперед складний процедурно-правовий порядок реалізації прав, свобод та обов’язків, при якому закон встановлює певну алгоритмічність порядку реалізації, його процедуру: послідовність дій самого носія прав і свобод та зобов’язаних суб’єктів права, а також зміст цих дій, виконання яких і спрямоване на найбільш повне та точне використання права чи свободи.

На погляд авторів, оскільки фактори, що впливають на закріплення ціннісних орієнтирів конституційного ладу, зазвичай виявляються на кожному конкретному етапі розвитку держави, і які, безумовно, впливають на наповнення змісту принципів взагалі, і принципів конституційного ладу зокрема, слід вищенаведений перелік доповнити, принаймні ще одним – рівень забезпечення національної безпеки держави.

Враховуючи вищенаведене, на думку авторів, було б цілком логічним скористатися ситуацією потенційного реформування основоположних засад конституційного ладу. В рамках тематики дослідження, враховуючи питання порушення держаного суверенітету нашої держави, модернізована Конституція України покликана стати загальнонаціональним політико-правовим договором та основоположним законом національного права. При цьому, у зміненій Конституції України має бути забезпечено належну реалізацію всіх ціннісних орієнтирів конституційного ладу: народного суверенітету, прав людини, верховенства права у співвідношенні з універсальними принципами сучасного конституціоналізму – законності, пропорційності, юридичної визначеності, відповідальності та субсидіарності в юридичному забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, незалежності та безсторонності суду, заборони зворотної дії закону тощо (які нині доктринально розглядаються як складові принципу верховенства права).

Посилання

Дворкін Роналд. Серйозний погляд на права; пер. з англ. А. Фролкін. К.: Основи, 2001. 519 с.

Сущенко В.М. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні (у контексті верховенства права). Наукові записки НаУКМА. Том 129. Юридичні науки. 2012. С. 28–31.

Кравцова З.С. Моделі конституційного закріплення принципів конституційного ладу. Право і громадянське суспільство. №1. 2014. С. 27–35.

Бєлов Д.М. Конституційно-правoвий статус людини і громадянина: окремі питання теорії констуціоналзму. Часопис Київського університету права. 2020. №4. С. 31–37.

Проект концепції внесення змін до Конституції України. URL: http://khpg.org/index.php?id=1372332292.

Кравчук К.Г. Правоохоронна діяльність: проблема загальнотеоретичного визначення. Матеріали науково-практичної інтернет-конференції (10.10.2012). URL: http://legalactivity.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=387%3A111012-07&catid=52%3A6-1012&Itemid=64&lang=ru.

Рабінович, П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. К.: Атіка. 2001. 176 с.

Сичьов, О.М. Сучасні тенденції законодавства про нотаріат. Закон. 2009. № 10. С. 169–184.

Діджиталізація. DW. DW.COM. URL: https://www.dw.com/uk/діджиталізація/t47168398.

URL: https://kanaldom.tv/didzhitalizacziya-perspektivy-i-polza-dlya-ukrainczev-5-voprosov-s-aleksandrom-fedienko/.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1368-20#Text.

Пильгун Н.В., Рощук М.В. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина в контексті функціонування принципу верховенства права в Україні. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 26. 2014. С. 40–43.

Козюбра М.І. Права людини і верховенство права. Право України. 2010. № 2. С. 24–35.

Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Українська енциклопедія, 2002. Т. 4: Н-П. 720 с.

Погорілко В.Ф., Головченко В.В., Сірий М.І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. К.: Ін Юре, 2009. 52 с.

Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Конституційно-правoвий статус особи: базові підходи. Конституційно-правові академічні студії. 2020. № 1. С. 21–27.

Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Конституційно-правoві засади статусу особи: окремі аспекти. Аналітично-порівняльне право. № 1. 2021. С. 21–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10