Використання інноваційних технологій у кримінально-процесуальному праві: виклики та можливості

Анотація

Новітні інформаційні технології, що спрямовані на пришвидшення темпів інновацій у методології нормативно-правових досліджень і кримінального судочинства, є пріоритетними елементами поліпшення якості впровадження складових частин кіберпростору в діяльність правоохоронних органів України та світу. Глобалізація використання інноваційних технологічних процесів, навичок і методів ‒ а головне, посилене упровадження організаційно-правових аспектів електронного документообігу в роботі правоохоронних органів ‒ сприяє проявам ймовірних викликів і перешкод, котрі реорганізовують діяльність компетентних органів й підконтрольних установ.

Це дослідження розглядає проблематику використання інноваційних технологій у кримінально-процесуальному праві, що робить вагомий внесок у розуміння, як інновації можуть змінити підхід до правосуддя та сприяти побудові більш справедливого та ефективного судового процесу у майбутньому. Зростаюча складність кримінальних сценаріїв вимагає новаторських підходів, від яких залежить ефективність правосуддя та забезпечення прав людини. У статті здійснюється обгрунтування сучасних технологічних вирішень, таких як штучний інтелект, аналітика даних, біометричні технології та використання великих обсягів даних, і їхнього потенціалу у кримінальному процесі. Акцент робиться на можливостях вдосконалення доступу до правосуддя, прискорення судових процедур та підвищення довіри до правосуддя. Порушуються також потенційні ризики та виклики, що супроводжують впровадження інноваційних технологій у кримінально-процесуальну сферу, включаючи проблеми конфіденційності даних та можливості зловживання технологіями. Завдяки глибокому аналізу, дослідження спрямоване на висвітлення перспектив подальшого розвитку використання інноваційних технологій у сфері кримінально-процесуального права, а також на поглиблене розуміння їхнього впливу на сучасну правову практику.

Метою наукового дослідження є діалектично-ідентифікаційне визначення інноваційних технологій у кримінально-процесуальному праві. Всебічне пізнання факторів, що зумовлюють розвиток регулятивних обмежень реалізації та моніторингу практики запровадження штучного інтелекту в національній юрисдикції (кримінальне судочинство) та інших суверенних політико-територіальних організацій суспільства. Виявлення найсуттєвіших ознак й особливостей внутрішньої структури інтерактивного інформаційного середовища (віртуальний простір), що компонує комунікаційні системи з електронними формами передачі цифрових даних задля поліпшення інтеграційних зв’язків між правоохоронними органами та виконавчими структурами державного управління. Формулювання висновків і пропозицій за результатами наукового дослідження.