Встановлення розміру, досудового відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням

Анотація

Стаття присвячена проблемам встановлення розміру шкоди у кримінальному провадженні України та їх вирішенню. Проводиться аналіз причин неефективності існуючого механізму в кримінальному процесі, встановлення розміру шкоди, жертвам кримінальних правопорушень. Розглядаються проблеми реальної компенсації шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Обговорюється створення певних умов, які сприятимуть реальному відшкодуванню (компенсації) шкоди, починаючи безпосередньо зі стадії досудового розслідування, саме з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Констатується, що з метою захисту прав та законних інтересів особи, якій кримінальним правопорушенням було завдано шкоди, слід надавати статус потерпілого в максимально короткі строки, а саме вже на початковому етапі досудового розслідування. Проведеним вивченням матеріалів кримінальних проваджень, у яких було встановлено, що використання у ч. 2 ст. 55 КПК України словесної конструкції «Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого» не цілком ефективно, адже воно дозволяє слідчим, дізнавачам встановлювати певний часовий проміжок між внесенням відомостей до ЄРДР та винесенням постанови про визнання особи потерпілою. Зазначається, що при вивченні заяви та встановленні підстав для кваліфікації кримінального правопорушення на уповноваженій особі, яка займається досудовим розслідуванням, лежить обов’язок зі збирання, систематизації та аналізу всієї інформації, що міститься в повідомленні про кримінальне правопорушення. У тому числі до зазначеної інформації відносяться відомості про характер та розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Доводиться, що несвоєчасне вжиття заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди лише посилює ті неприємності, які і так лягають на плечі потерпілої особи. Констатовано, що на даний момент посадовим особам на етапі внесення відомостей до ЄРДР надано більше можливостей для здійснення ефективної діяльності щодо встановлення характеру та розміру шкоди, і надалі – вжиття комплексу заходів, спрямованих на її відшкодування особам, які потерпіли від злочинних діянь.