Застосування примусових заходів виховного характеру у виді застереження: ефективність та доцільність застосування при звільненні від покарання

Анотація

Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру є особливим заходом кримінально-правового характеру, який застосовується виключно до неповнолітніх, які вчинили кримінальний проступок або нетяжкий злочин. Зі змісту норм ст.ст. 97, 105 КК України слідує, що примусові заходи виховного характеру не є покаранням. Вони є альтернативою кримінальному покаранню, що надає можливість неповнолітній особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, виправитися без призначення їй покарання. Вказані заходи є заходами виховання, переконання, соціальної підтримки та контролю. Разом з тим, примусові заходи виховного характеру пов’язані з певними обмеженнями для особи, до якої вони застосовані. Основною метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього. Тому, навіть незважаючи на те, що Указом Президента України від 22.02.2024 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, застосування примусових заходів виховного характеру в умовах воєнного стану здійснюється у звичайному порядку. В статті проаналізована мета застосування примусових заходів виховного характеру. Вказано, що діючий КК України не містить визначення як самого поняття примусових заходів виховного характеру, так і кожного з його видів, а також мети їх застосування, що, в свою чергу, не дозволяє визначити ефективність кожного виду такого заходу при звільненні неповнолітнього від покарання. Звернуто увагу, що застосування примусових заходів виховного характеру характеризується цілою низкою проблемних і дискусійних питань щодо можливості, доцільності та ефективності їх застосування. Показана відсутність єдності практики застосування судами примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження при звільненні неповнолітнього від покарання. Враховуючи неефективність застосування такого примусового заходу виховного характеру як застереження при звільненні особи, яка вироком суду визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, від покарання, запропоновано виключити застереження з переліку видів примусових заходів, які можуть бути застосовані у разі звільнення неповнолітнього від покарання.