Витоки аналітичної розвідки
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.3.2Ключові слова:
поліцейська діяльність, аналітична розвідка, поліцейська діяльність, керована аналітичною розвідкою, ILP, Національна розвідувальна модель, NIMАнотація
У статті акцентовано увагу на питаннях реформування правоохоронної діяльності на основі упровадження нової моделі Intelligence-led Policing (ILP) – поліцейська діяльність, керована аналітичною розвідкою. Ключовим акцентом залишається зміст та характерні особливості безпосередньо аналітичної розвідки.
Розглянуто історичні витоки аналітичної розвідки як терміну, так і діяльності в різних суспільних сферах. Акцентовано на історичній закономірності використання аналітичної розвідки у правоохоронній діяльності. З метою розкриття змісту проаналізовано особливості становлення аналітичної розвідки у Франції та Великій Британії. Вказано на історичність обґрунтування цінності аналітичної розвідки шляхом перевірки як її достовірності, так і доброчесності джерела. Зазначено, що розвідувальні звіти активно збиралися і класифікувалися за допомогою складної системи картотек і розвідувальних файлів. Така робота підтримувалась спеціальною групою офіцерів розвідки та сприяла систематичному зіставленню, оцінці та аналізу даних. Водночас, поліцейська діяльність та розслідування на основі розвідданих потенційно гальмувалися і, до певної міри, були призупинені культурним протекціонізмом і відсутністю достатньо розвинених баз даних.
Поступово термін «поліцейська діяльність, керована аналітичною розвідкою» (ILP) розширився і охопив його сучасне застосування – використання аналітики у загальному менеджменті поліції (а не тільки спеціалізованими підрозділами), включаючи аспекти запобігання злочинності на територіях громад, порушення громадського порядку і підтримання громадської безпеки. Описано процеси становлення ILP у Великій Британії та США. Розкрито зміст основних заходів та ключових елементів ILP, що потребують виконання та дотримання певних вимог. Акцентовано увагу на визначені місії аналітичної розвідувальної функції у діяльності правоохоронних органів, стандартах аналітичної розвідки та вимогах щодо фаховості аналітиків.
Посилання
OSCE Guidebook Intelligence-Led Policing (2017). TNTD/SPMU Publication. Series Vol. 13. Vienna.
Користін О.Є., Пефтієв Д.О., Пеньков С.В., Некрасов В.А. Довідник керівника поліції – поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою / ILP. Київ: «Видавництво Людмила», 2019. 120 с.
Користін О.Є., Денисенко Б.А. Зміст та інтерпретація терміна «intelligence» в контексті моделі Intelligence-led policing (ILP). Південноукраїнський правничий часопис. № 1. 2023. С. 72–79. DOI https://doi.org/10.32850/sulj.2023.1.13.
Користін О., Денисенко Б. Розділ 23. Методологічні засади OSINT. Реалізація філософії «Intelligence-led Policing» в системі кримінального аналізу Національної поліції України: монографія / Користін О., Швець Д., Бутко Б., Денисенко Б. та ін., за заг. ред. Користі- на О.Є. Київ: «ВАЙТ», 2024. 504 с. (С. 371–383).
Cope, Nina (2004). Intelligence-led Policing or Policing-led Intelligence? Integrating Volume Crime Analysis into Policing. British Journal of Criminology, 44 (2), 188–203.
Ratcliffe, Jerry (2002). Intelligence-Led Policing and the Problems of Turning Rhetoric into Practice. Policing and Society.
Heaton, Robert (2000). The Prospects for Intelligence-Led Policing: Some Historical and Quantitative Considerations. Policing and Society, 9, 337–356.
Peterson, Marilyn (2005). Intelligence-Led Policing: The New Intelligence Architecture. Washington: US Department of Justice.
Maguire, M. and John, T. (1995). Intelligence, Surveillance and Informants: Integrated Approaches. London: Home Office.
Grieve, J. (2004). Developments in UK Criminal Intelligence. In J. Ratcliffe (Ed.) Strategic Thinking in Criminal Intelligence (2nd Ed.). Annandale: New South Wales Federation Press, 25–36.
Wilson, D. (2007). Sir Francis Walsingham: A Courtier in an Age of Terror. New York, Basic Books.
John, T. & Maguire, M. (2007). Criminal Intelligence and the National Intelligence Model. In T. Newburn, T. Williamson & A. Wright (Eds.), Handbook of Criminal Investigation. Cullompton: Willan Publishing, 199–225.
Користін О., Кирилюк О. Основи аналітичної розвідки в системі державної безпеки. Київ: НА СБ України. 2023. 144 с.
University Francais. (2010). La Reynie, Gabriel Nicolas De (1625–1709). Retrieved from http:// www.universalis.fr/encyclopedie/gabriel-nicolas-de-lareynie/
Heulillet, H. (2001). Basse Politgue Haute Police. Paris: Fayard.
Morton, J. (2005). The First Detective: The Life and Revolutionary Times of Eugene-Francois Vidocg, Criminal, Spy and Private Eye. London: Trafalgar Square.
Morris, R. (2007). History of criminal investigation in T. Newburn, T. Williamson and A Wright (Eds.), Handbook of Criminal Investigation. Cullompton: Willam, 15–40.
Critchley, T. (1978). A History of Police in England & Wales. London: Constable.
Ascoli, D. (1979). The Queen’s Police: The Origins and Development of the Metropolitan Police, 1829–1979. London: Hamish Hamilton.
Emsley, C. (2002). The history of crime and crime control institutions. In M. Maguire, R. Morgan and R. Reiner (Eds.), The Oxford Handbook of Criminology. Oxford: Oxford University Press, 57–76.
Mason, G. (2004). The Oficial History of the Metropolitan Police. London: Carlton Publishing.
Rogers, C. (2004). From Dixon to Z Cars- the Introduction of Unit Beat Policing in England and Wales. Police History Journal, 19, 10–14.
Haggerty, Donald F. (1997). Friendship: A Metaphor for Moral Advancement? New Blackfriars, 78 (916), 291–300.
Horvath, F., Meesig, R.T. & Lee, Y.H. (2001). National Survey of Police Policies and Practices Regarding the Criminal Investigations Process: Twenty-Five Years After Rand (Final Report [NCJRS 202902]). Washington DC: National Institute of Justice.
ACPO (1978). Third Report of the Working Party on a Structure of Criminal Intelligence above Force Level (the Pearce Report). London: Association of Chief Police Officers.
ACPO (1986). Report on the Working Party on Operational Intelligence (the Ratcliffe Report). London: Association of Chief Police Officers.
ACPO (1996). Report on International, National and Inter-force Crime. London: Association of Chief Police Officers.
Newburn, T., Williamson, T. and Wright, A. (Eds.) (2007). Handbook of Criminal Investigation. Cullompton: Willan Publishing.
Gregory, E, (1967). Unit Beat Policing – implications on the experiments and implications of a widespread adoption of the system. London: Home Office Police Research and Planning Unit.
Amey, P., Hale, C. & Uglow, S. (1996). Development and Evaluation of a Crime Management Model: Police Research Series Paper 18. London: Home Office.
HMIC. (1997). Policing with Intelligence: Criminal Intelligence. Retrieved from http://www.nationalarchives.gov.uk/ERORecords/HO/421/2/hmic/pintell.htm.
Home Office (2002). The National Policing Plan 2003/2006. London: HMSO.
Modafferi, Peter & Philip Lynn (1999). Local Law Enforcement and Intelligence Led Policing / Intelligence Models and Best Practices. Lawrenceville, NJ: International Association of Law Enforcement Intelligence analysts.
International Association of Chiefs of Police (2003). Criminal Intelligence Model Policy. Alexandria, VA: IACP.
National Criminal Intelligence Service (2000). National Intelligence Model. London, U.K.: National Criminal Intelligence Service.
International Association of Chiefs of Police (2002). Criminal Intelligence Sharing: A national plan for intelligence-led policing at the local, state and federal levels, report from the IACP Intelligence Summit. Alexandria, VA: International Association of Chiefs of Police.
Whitaker, R. (1999). The End of Privacy. New York: The New York Press.
IACP (2003). Criminal Intelligence. IACP National Law Enforcement Policy Center, Alexandria Viginia.
Brown, S. (2007). The meaning of criminal intelligence. International Journal of Police Science and Management, 9(4), 336–340.
Peterson, M.B. (1994). Applications in Criminal Analysis: A Sourcebook. Westport, CT: Praeger Publisher.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ю. Р. Кардашевський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
