Право людини на мову в конституційному праві

Автор(и)

  • Т.С. Подорожна докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри теорії держави та права Львівського торговельно-економічного університету, Україна https://orcid.org/0000-0003-0502-950X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.1.19

Ключові слова:

Конституція України, права людини, право на мову, державна мова, українська мова, Конституційний Суд України, суспільні відносини, юридична освіта, традиційні цінності

Анотація

Зусилля, які докладає Україна для розвитку духовного потенціалу свого народу, сприяють підвищенню згуртованості українського суспільства, усвідомленню громадянами необхідності збереження та зміцнення традиційних цінностей. У зв’язку із цим однією з цілей державної політики щодо збереження та зміцнення традиційних цінностей є захист та підтримка української мови як державної, забезпечення дотримання норм сучасної літературної мови, протидія надмірному використанню іноземної лексики.
Українська мова – це державна мова України, що застосовується в офіційно встановлених законах випадках. Шанобливе ставлення та всіляке сприяння розвитку української мови – завдання не тільки держави, а й кожного з нас – громадян України. Право на мову – одне із фундаментальних прав людини, передбачене Конституцією України. Для українців, що тривалий час перебували під владою кількох імперій, мова досі є опорним пунктом української ідентичності, запорукою виживання українського етносу як колективної індивідуальності і збереження його національного обличчя. Мовні права людина має від народження, це фундаментальні природні права, необхідні для реалізації цілої низки інших конституційних прав і свобод, насамперед права на життя (якщо інтерпретувати це право розширено, а не тільки як право на фізичне існування), культурних та освітніх прав, права на визнання і реалізацію гідності особистості, права на інформацію, свободу слова.
Особливого значення правильне використання української мови набуває в процесі підготовки юридичних кадрів. Грамотна, стилістично правильно мова – запорука успішної законотворчості та правозастосування, гарантія безумовного захисту прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів громадян України. Формуючи та формулюючи правові норми, охороняючи їх у численних правових документах і роз’яснюючи громадянам, юрист повинен бездоганно володіти нормами мови та охороняти їх. Неточності у промові можуть призвести до неточного тлумачення закону. Від ступеня культури мови багато в чому залежить ефективність попереднього слідства та укладення цивільних правочинів, престиж органів правосуддя, виконання юристом його високої суспільної функції.

Посилання

Головатий С. Українська мова – інститут державності. Право України. 2016. № 3. С. 11–62. URL: https://rd.ua/storage/attachmentsГоловатий_2016_Українська%20мова%20–%20інститут%20державності.pdf (дата звернення: 02.06.2023).

Загальна декларація прав людини: міжнар. док. від 10.12.1948. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Ословські рекомендації щодо мовних прав аціональних меншин і пояснювальна записка, лютий 1998 року. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/0/4/67545.pdf (дата звернення: 02.06.2023).

Ажнюк Б.М. Право на мову: європейський соціолінгвістичний контекст і Україна. Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст: зб. наук. пр. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 68.

Рацибарська Ю. Війна і мова: як в Україні люди масово переходять на українську мову? Радіо Свобода. 2023. 4 берез. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/pereyty-z-rosiyskoyi-na-ukrayinskumovu/32297616.html (дата звернення: 02.06.2023).

Swart M. The Constitutionalisation of Diversity: An Examination of Language Rights in South Africa after the Mikro Case. Zeitschrift für ausländisches öffentliches Recht und Völkerrecht. 2008. № 68. P. 1083–1109.

Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Декларація прав національностей України від 01.11.1991 № 1771-XII. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1771-12#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Про забезпечення функціонування української мови як державної: Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин: Закон України від 15.05.2003 № 802-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802-15#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Про національні меншини в Україні: Закон України від 25.06.1992 № 2494-XII. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2494-12#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин: Закон України від 09.12.1997 № 703/97-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703/97-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 02.06.2023).

Окрема думка судді Конституційного Суду України Мойсика В. Р. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» від 28.02.2018. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nf02d710-18#Text (дата звернення: 02.06.2023).

The language rights of persons belonging to national minorities under the Framework Convention (Thematic Commentary № 3) / Advisory Committee on the Framework Convention for the Protection of National Minorities. Strasbourg, 5 July 2012. URL: https://rm.coe.int/16800c108d (viewed on 02.06.2023).

Arzoz X. The Nature of Language Rights. Journal on Ethnopolitics and Minority Issues in Europe. 2007. № 2. P. 1–35.

Language Rights, Religious Freedom and Equality of Cultural Identity. URL: http://www.irmgard-coninx-stiftung.de/fileadmin/user_upload/pdf/Cultural_Pluralism/Language/Essay.Pinto.pdf (viewed on 02.06.2023).

Kloss H. Language Rights and Immigrant Groups. International Migration Review. 1971. № 5. P. 250–268.

Kloss H. Types of Multilingual Communities: A Discussion of Ten Variables. Sociological Inquiry. 1966. Vol. 36, iss. 2. P. 135–145.

Kloss H. Bilingualism and Nationalism. Journal of Social Issues. 1967. Vol. 23, № 2. P. 39–47.

Gomes de Matos F. Two typologies of linguistic rights. URL: http://www.humiliationstudies.org/documents/MatosTwoTypologiesofLinguisticRights.pdf (viewed on 02.06.2023).

Perry T. Language rights, ethnic politics: A critique of the Pan South African Language Board / Paper № 12. Cape Town: Project for the Study of Alternative Education in South Africa (PRAESA), 2012.

Charter on Language Policy and Language Rights in the Creole-Speaking Caribbean (Kingston, Jamaica, January 14, 2011). URL: http://research2.wayne.edu/hum/Hum/Programs/brownbag/flyers/11-12/CARIBBEANLANGUAGECharter.pdf (viewed on 02.06.2023)

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-27

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право