Правовий статус Командувача Національної гвардії України: історико-правові аспекти

Анотація

У статті з’ясовано, що правовий статус Командувача Національної гвардії України уявляє собою сукупність визначених Конституцією та законами України його прав, обов’язків, гарантій діяльності, відповідальності та особливостей взаємовідносин з іншими структурними елементами сектору безпеки і оборони. На зміст правового статусу Командувача накладає відбиток той факт, що Національна гвардія України перш за все є військовим формуванням. Складовими елементами його правового статусу є елементи, притаманні керівникам органів військового управління.
Розвиток законодавства, яким регулюється правовий статус Командувача Національної гвардії України, можна розділити на чотири етапи: а) період закладення основ функціонування військових формувань і правоохоронних органів України, коли здійснювався пошук оптимальної моделі розподілу повноважень між різними державними інституціями (1991-1994); б) період уточнення компетенції, структури та підпорядкування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та руйнації Національної гвардії України (1995-2000); в) період протидії та правових конфліктів, пов’язаних з намаганнями вищих політичних сил держави збільшити свій вплив на Національну гвардії України та її Командувача, що завершилося Революцією Гідності та розформуванням внутрішніх військ (2001 2013); г) період відновлення Національної гвардії України і доповнення правового статусу її командувача притаманними правовій державі гарантіями діяльності та запобіжниками узурпації влади (2014 – по т.п.).
Аналіз законодавства, яким регулюється правовий статус Командувача Національної гвардії України, дозволяє виокремити наступну закономірність: панування окремих тоталітарних тенденцій в управлінні державою сприяє лаконічності правових норм, які визначають компетенцію цієї посадової особи. Натомість, розвиток демократичних відносин сприяє деталізації прав та обов’язків Командувача Національної гвардії України, гарантій його діяльності, особливостей взаємовідносин з Президентом України, Головнокомандувачем Збройних Сил України та іншими посадовими особами, а також встановленню законодавчих запобіжників узурпації влади та безперервності військового управління.