Вдосконалення юридичної техніки формалізації судових актів в Україні

Автор(и)

  • О.О. Суперсон аспірант кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.1.6

Ключові слова:

судочинство, судова діяльність, правовий акт, судовий акт, судове рішення, юридична техніка, техніка правових актів

Анотація

В роботі автором розкрито актуальність наукового дослідження юридичної техніки формалізації судових актів, враховуючи особливості розвитку вітчизняного судочинства. Відзначено, що проблематика юридико-технічної будови судових актів в Україні не є новою в юридичній науці України, проте залишається надзвичайно актуальною в контексті вдосконалення правил, прийомів, способів та засобів юридичної техніки формалізації таких актів. Тому тематика цієї наукової роботи є актуальною насамперед з точки зору посилення практики підготовки судових актів, протидій юридико-технічним помилкам їх формалізації. Акцентовано увагу на тому, що актуальність дослідження юридичної техніки судових актів доводиться також її важливим правоохоронним та правозахисним значенням.
Підсумовано, що юридико-технічна якість судових рішень залежить від багатьох факторів, зокрема від законодавчого забезпечення вимог юридичної техніки підготовки судових рішень та механізму їх використання, відповідального ставлення суб’єктів судового процесу до підготовки судових актів, формулювання правових вимог суб’єктами звернення до суду, а також правових позицій інших учасників судочинства тощо. Для ухвалення і формалізації якісного судового акту важливо не припускатися помилок на етапі його підготовки та прийняття: зокрема не помилитися в самій кваліфікації предмету судового розгляду, формального опису практичної ситуації, формалізації мотивувальної складової судового рішення, юридичної фіксації правових наслідків, що настають для учасників судового розгляду справи.
На підставі аналізу стану формалізації судових актів автором встановлено та охарактеризовано шляхи вдосконалення юридичної техніки формалізації судових актів в Україні, до яких віднесено: по-перше, узгодження засобів, способів, правил та методів юридичної техніки судових актів із загальними принципами права та принципами судочинства; по-друге, структуризація юридичної техніки шляхом визначення загальних вимог, що стосуються будь-яких судових актів, а також виокремлення спеціальних вимог юридичної техніки, що відображатимуть вид судочинства та місце суду в інстанційній системі; по-третє, важливо посилити практику впровадження нових цифрових технологій, штучного інтелекту, моніторингового та контрольного програмного забезпечення для посилення формалізації судових актів тощо.

Посилання

Пригара Л.І. Юридична техніка актів правозастосування: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2008, 244 с.

Наставний Б.Е. Поняття та різновиди помилок у використанні законодавчої техніки: теоретико-правове дослідження: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2019. 209 с.

Олійник А.С. Організаційно-правові питання забезпечення законодавчої діяльності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. К., 1998. 207 с.

Правоутворення в Україні: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: монографія / За заг. ред. Ю.Л. Бошицького; Київський університет права НАН України. К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2010. 592 с.

Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України: монографія. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. 600 с.

Теплюк М.О. Введення закону в дію: теоретико-правові проблеми законодавчого регулювання: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. К., 2014. 416 с.

Шутак І.Д., Онищук І.І. Юридична техніка: навчальний посібник для вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ: Коло, 2013. 496 с.

Ющик О.І. Теоретичні основи законодавчого процесу: монографія. К.: Парламентське видавництво, 2004. 519 с

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-27

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень