Альтруїзм як антрополого-біологічна детермінанта договірного регулювання відносин

Автор(и)

  • К.О. Литвинюк аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.1.4

Ключові слова:

альтруїстична поведінка, антрополого-біологізаторський дослідницький підхід, взаємний альтруїзм, родинний альтруїзм, договірне регулювання суспільних відносин

Анотація

Застосування антрополого-соціологізаторського дослідницького підходу, відповідно до якого закономірності виникнення, існування та розвитку права зумовлені виключно соціальним виміром буття людини, фактично залишає поза увагою біологічну природу творця юридичних норм. А така природа, як підтверджують результати численних досліджень поведінки різних суспільних тварин, суттєво впливає на соціальне буття останніх. Тому задля всебічного пізнання цих закономірностей слід застосовувати також антрополого-біологізаторський підхід, заснований на визнанні еволюційної природи людини і зумовленості держави та права певними біологічними властивостями людського індивіда. Зазначене сприятиме міждисциплінарним дослідженням і розвитку юридичної науки на їхній основі.
Стаття присвячена окремим проявам біологічної природи людини, а саме альтруїзму як антрополого-біологічній детермінанті договірного регулювання суспільних відносин. З’ясовані поняття, види цієї детермінанти, охарактеризовані ознаки родинного та взаємного альтруїзму. Обґрунтовано, що останній сприяє поширенню соціальних зв’язків і встановленню норм фізичної поведінки. Продемонстровано залежність між виявом альтруїстичної поведінки, виникненням відносин договірного характеру та їхнім урегулюванням як у тварин, так і в людей. Проведено паралель із психологічною теорією права Л. Петражицького щодо обґрунтування виникнення правовідносин, зокрема, у сфері приватних договорів. Зроблено висновок, що імперативно-атрибутивні емоції у концепції цього теоретика є проявом взаємного альтруїзму. Зауважено, що альтруїстична поведінка спрямована на створення та визнання протонорм, зокрема на виникнення обов’язків і кореспондуючих прав договірного характеру. Тому дослідження окремих проявів альтруїзму у середовищах тварин і людей може бути корисним для поглиблення пізнання витоків правового регулювання.

Посилання

Руссо Ж.-Ж. Рассуждение о происхождении и основаниях неравенства между людьми / пер. Хаютина А.Д. Трактаты / отв. ред. Манфред А.З. Москва: Наука, 1969. С. 31–108.

Owen D.J. On the Nature of Norms: Biology, Morality, and the Disruption of Order. Michigan Law Rewiev. V. 98. Issue 6. 2000. P. 2072–2103.

Гудима Д. Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження / Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.: П. М. Рабінович (голов. ред.) та ін. Серія І. Дослідження та реферати. Вип. 20. Львів: Край, 2009. 292 с.

Larry A. Darwinian Natural Right: The Biological Ethics Of Human Nature. New York: State University of New York Press, 1998. 332 p.

Trivers R. The Evolution of Reciprocal Altruism. Quarterly Review of Biology. 1971. Vol. 46. Issue 1. P. 35–57. URL: http://www.jstor.org/stable/2822435 (accessed: 2 May 2023).

Axelrod R.M., Hamilton W. D. The Evolution of Cooperation. Science, New Series. 1981. V. 211. Issue 4489. P. 1390–1396.

West-Eberhard M.J. The Evolution of Social Behavior by Kin Selection. The Quarterly Review of Biology. V. 50. Issue 1. 1975. P. 1–33.

Okasha S. Biological altruism. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. July 21, 2013. URL: https://plato.stanford.edu/entries/altruism-biological/ (accessed: 2 May 2023).

Krams I. Reciprocal Altruism (Middle-Level Theory in Evolutionary Psychology). DOI 10.1007/978-3-319-16999-6_3598-1.

Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности: в 2 т. Санкт-Петербург: Слово, 1907. Т. 1. 308 с.

Nowak M.A. Five Rules for the Evolution of Cooperation. Science. 2006. Vol. 314. Issue 5805. P. 1560–1563. DOI: 10.1126/science.1133755.

Nowak M.A. Sigmund K. Evolution of indirect reciprocity. P. 1–16. URL: http://pure.iiasa.ac.at/id/eprint/7763/1/IR-05-079.pdf (accessed: 2 May 2023).

MacKinnon K.C., Fuentes A. Primates, Niche Construction, and Social Complexity: The Roles of Social Cooperation and Altruism. P. 121-144 in Origins of Altruism and Cooperation / ed. by Sussman R. W., Cloninger C. R. Springer New York Dordrecht Heidelberg London, 2011. 456 p. DOI 10.1007/978-1-4419-9520-9.

Фридман Э.П. Приматы. Москва: Наука, 1979. 273 с.

Цицерон. De finibus bonorum et malorum (О пределах добра и зла). Антология мировой философии. В 4-х томах. Москва: Мысль, 1969. Т. 1. С. 496-497.

Дигесты Юстиниана / пер. с лат. / отв. ред. Л.Л. Кофанов. Москва: Статут, 2002. 584 с.

Yamamoto S., Tanaka M. How Did Altruism And Reciprocity Evolve in Humans? Perspectives From Experiments on Chimpanzees (Pan Troglodytes). Interaction Studies. 2009. Vol. 10:2. P. 150–182. DOI 10.1075/is.10.2.04yam.

Nowak Martin A., Sigmund K. Evolution of indirect reciprocity. Nature. 2005. Vol 437|27. P. 1291–1298. URL: http://pure.iiasa.ac.at/id/eprint/7763/1/IR-05-079.pdf (accessed: 2 May 2023). DOI:10.1038/nature04131.

Krams I. Reciprocal Altruism (Middle-Level Theory in Evolutionary Psychology). Encyclopedia of volutionary sychological Science. 2016. P. 1–10. DOI 10.1007/978-3-319-16999-6_3598-1.

Aureli F., Schino G. Reciprocal Altruism in Primates: Partner Choice, Cognition, and Emotions. Advances in the Study of Behavior. 2009. Vol. 39. Р. 45-69. DOI: 10.1016/S0065-3454(09)39002-6.

Гудолл Д. Шимпанзе в природе: поведение. Mосква: Мир, 1992. 670 с.

Packer C. Reciprocal Altruism in Papio Anubis. Nature. 1977. Vol. 265. Іssue 5593. Р. 441-443. DOI: 10.1038/265441a0.

Ридли М. Происхождение альтруизма и добродетели: От инстинктов к сотрудничеству. Москва: Эксмо, 2013. 336 с.

Вааль де Ф. Политика у шимпанзе. Власть и секс у приматов. Москва: Высшая школа экономики (Государственный Университет), 2016. 204 с.

Эфроимсон В.П. Родословная альтруизма (этика с позиций эволюционной генетики человека). Новый мир. 1971. № 10. URL: http://www.evolbiol.ru/document/940 (дата звернення: 2 травня 2023).

Smith A. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations, Volume II. Chicago: University of Chicago Press, 1977. URL: https://www.researchgate.net/publication/31729988_An_Inquiry_into_the_Nature_and_Causes_of_the_Wealth_of_Nations_Volume_II DOI: 10.7208/chicago/9780226763750.001.0001.

Смит А. Теория нравственных чувств. Москва: Республика, 1997. 351 c.

Гоббс Т. Левіафан / пер. з англ. Київ: Дух і Літера, 2000. 606 с.

Gehlen A. Moral und Hypermoral. Eine pluralistische Ethik. Bonn, 1970.

Григорьян Б. Философская антропология: Критический очерк. Москва: Мысль, 1982. 188 с.

Новейший философский словарь / ред. Грицанов А.А. Минск: Изд. В.М. Скакун, 1998. 704 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-27

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень