Реформування судової системи та судочинства Карпатської України в період діяльності другого крайового уряду Августина Волошина (кінець 1938 р. – початок 1939 р.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.1.3Ключові слова:
судова влада, судочинство, Карпатська Україна, реформування, територіальна компетенція, евакуація, краєвий суд, окружний суд, Вищий суд, конституційний закон, судова справа, розпорядження уряду, Підкарпатська Русь, автономія, Віденський арбітраж, відділ Верховного судуАнотація
На сучасному етапі розвитку правової науки актуальним є історико-правове дослідження національної системи судових органів та проблем її реформування. Перехід України від тоталітаризму до демократичної, правової, соціальної держави сприяв становленню нової системи судових органів, покликаних відповідати новим історичним умовам суспільного розвитку та світовим стандартам.
Значної актуальності набуває проблема визначення ролі і місця судової влади у правовій державі, необхідними умовами побудови якої є утвердження самостійності й незалежності цієї влади, удосконалення існуючої системи взаємовідносин її органів з іншими гілками влади, оптимальне збалансування механізму їх взаємодії й взаємного контролю. Оскільки території сучасної України на протязі історії входили до складу різних державних утворень, цікавим і важливим в аспекті означеної проблеми є аналіз реформування судової системи та судочинства на цих територіях.
Стаття присвячена реформуванню судової системи та судочинства Карпатської України, яка пройшла своєрідну еволюцію від автономності до федеративного устрою у складі Чехословаччини і проголошення незалежності (кінець 1938 р. – початок 1939 р.). В ній проаналізовано процес евакуації та реформування різних судових органів, викликаних рішенням першого Віденського арбітражу (2.10.1938 р.) про передачу значної частини територій Чехословаччини до Угорщини, Конституційний закон про автономію Підкарпатської Русі від 22.11.1938 р. № 328 у частині функціонування, компетенції та принципів формування судової влади а також розпорядження другого крайового уряду А. Волошина щодо процедури та принципів судочинства в краї.
Посилання
Вегеш М. Державотворчі процеси у Карпатській Україні (1938-1939). Ужгород, 2020. 552 с.
Тридцять років на службі історії: у трьох томах. Том 2: Вибрані біографічні нариси про життя і діяльність професора Миколи Вегеша / Укладач Анна Чаварга. Ужгород. 2023. 373 с.
Віднянський С., Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна в історії українського державотворення. К., 2021. 372 с.
Магда Є. Гібридна агресія Росії: уроки для Європи. К., 2017. 268 с.
Болдижар М.М. Болдижар С.М. Державність на Закарпатті: події, факти, оцінки. Ужгород, 2003. 212 с.
Sbirka zakony a narizeni statu Cescoslovenskego
Нариси історії Закарпаття. Том ІІ (1918–1945). Ред. кол.: І. Гранчак, Е. Балагурі, І. Грицак, В. Ілько, І. Поп: історія. Ужгород, 1995. 665 с.
Лемак В.В. Закарпаття у державно-правовій системі Чехословацької республіки (1919– 1939 рр.): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. К., 1996. 159 с.
Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / Під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Ужгород, 2010. 720 с.
Болдижар М.М. Закарпаття між двома світовими війнами. Матеріали до історії суспільно-політичних відносин. Ч. 2. Ужгород, 1996. 95 с.
Вегеш М.М., Віднянський С.В. Августин Волошин – батько карпатоукраїнського народу. К., 2020. 472 с.
Вегеш М., Чаварга А. В обороні Карпатської України: Карпато-Українська держава та світове українство (1938-1939): монографія / Перекл. із чеської Н. Петріца. Ужгород, 2021. 380 с.
Болдижар М.М. Краю мій рідний. Науково-популярні нариси з історії Закарпаття. Ужгород, 1998. 232 с.
Державний архів Закарпатської області (ДАЗО).
Стерчо П. Карпато-українська держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919–1939 роках. Львів, 288 с.
Терлюк І.Я. Історія держави і права України: Навчальний посібник. К., 2011. 944 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.