Правовий статус та господарський стан міст Галичини у складі Австрійської імперії (1772-1867)

Анотація

У статті проаналізовано правовий статус та господарський стан міст Галичини у складі Австрійської імперії (1772-1867). Зазначено, що містобудівна діяльність традиційно визначається декількома чинниками, які впливають на форму і характер розвитку міських поселень. По-перше, це фактор природних умов – вплив клімату, географічного та топографічного положення, геологічних умов, рельєфу. По-друге, це економічний фактор – умови, що сприяють розвитку економіки та торгівлі, включаючи наявність природних ресурсів. По-третє, це фактор безпеки (військовий) – можливість захистити життя та майно під час потенційних воєн (історично, цей фактор часто пов’язувався зі сприятливими природними умовами – пагорби, болота, басейни річок). По-четверте, це комунікаційний фактор – зв’язок з іншими містами, розташування на торгових шляхах. По-п’яте, фактор міської композиції – свідоме створення форми та структури міста; діяльність містобудівника. По-шосте, правовий фактор – сукупність нормативних актів, що регулюють устрій міста, забудову як з просторової (розташування), так і соціальної з точки зору (цей фактор перебуває в центрі нашого дослідження). Ці фактори – універсальні за своєю природою і діють незалежно від країни чи культури.
Встановлено, містобудівна діяльність визначалася власниками міст: частина власників прагнули продемонструвати своє багатство й успішність. Місто, яке ефективно функціонувало, виділялося своїм зовнішнім виглядом на ландшафті. Проте функціонування міст не виходило за межі моделі функціонування феодалізму в Речі Посполитій. З цього приводу варто навести слова магната Яна Замойського: «Міста розцвітають у Західній Європі, бо там держава-місто має великі права. Але оскільки ця пишність приходить за рахунок благородної свободи, я вважаю за краще не мати її такою ціною.
Не по ремеслах, не по стінах і великих будівлях, яких у нас не бракує, судять про щастя людей». Ця цитата добре характеризує роль приватних міст у міській мережі Речі Посполитої XVI–XVII ст.
Урбанізація на території Галичини в складі Речі Посполитої відрізнялася від західноєвропейської тим, що вона не була справою центральної влади, а переважно приватної ініціативи. Королівські фундації були рідкістю в Польщі в XVIІ і XVIII ст. Внаслідок цього в Речі Посполитій частка приватних міст зросла в XVII–XVIII ст. приблизно до двох третин. Приватні міста існували й в інших країнах Європи, наприклад у Німеччині, Франції та Англії, але ніде вони не домінували так, як у Польщі. Цей специфічний аспект польської урбанізації відіграв велику роль у формуванні етнічної та релігійної структури міст. Поляки та євреї становили більшість жителів міст і містечок, тоді як українці були переважно селянами й жили у селах та міських передмістях.