Інформаційна безпека як стан

Автор(и)

  • В.П. Кононенко доцент кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6461-7072
  • С.С. Здоровко викладач кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Україна
  • А.Є. Корольова студентка кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.2.39

Ключові слова:

інформаційний северенітет, інформаційна безпека НАТО, гібридна війна

Анотація

Статтю присвячено вивченню проблеми національної та міжнародної інформаційної безпеки, яка є частиною загальної міжнародної безпеки та, на відповідному рівні, галуззю національної безпеки. Новітні загрози призвели до того, що зазначеним питанням почали опікуватись і регіональні міжнародні організації, і військово-політичні, такі, як ЄС та НАТО.
Інформаційний суверенітет держави – це її верховенство в інформаційній сфері на власній території та можливість безперешкодно та незалежно надавати об’єктивну інформацію про особливості внутрішньої та зовнішньої політики та події всередині держави назовні. При цьому верховенство держави в інформаційній сфері означає правове регулювання інформаційної діяльності, спрямоване на забезпечення конкуренції, безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров’я людини шляхом законодавчого встановлення і контролю ліцензійних чи інших умов такої діяльності. Впровадження умов для інформаційної діяльності повинне забезпечувати дотримання принципів свободи вираження поглядів і переконань, свободи поширення, обміну та отримання інформації, права на інформацію, відкритості та доступності інформації, достовірності і повноти інформації, захищеності особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Інформаційну безпеку треба розуміти як стан, при якому за допомогою національних та міжнародних ресурсів забезпечується захист від інформаційного впливу на свідомість особи та суспільства, унеможливлюється інформаційний вплив на прийняття рішень державними інститутами, а також недоторканість приватних і державних цифрових баз даних, можливість їх швидкого відновлення у випадку протиправного посягання і забезпечення покарання зловмисників.
На міжнародному рівні стан інформаційної безпеки передбачає захист від інформаційного впливу на свідомість суспільства та прийняття рішень державами та міжнародними організаціями, а також недоторканість приватних, державних та міжнародних цифрових баз даних, можливість їх швидкого відновлення у випадку протиправного посягання і забезпечення покарання суб’єктів таких посягань.

Посилання

Нашинець-Наумова А.Ю. Інформаційна безпека: питання правового регулювання: монографія. Київ: «Гельветика», 2017. 168 с.

Лук’яненко В.В. Соціально-правове забезпечення інформаційної безпеки України. V Міжнародна наукова конференція Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба «Сучасна війна: гуманітарний аспект»: збірник матеріалів, 25-26 травня 2021 р. Х.: Факт, 2021. С. 13–18.

Войціховський А.В. Інформаційна безпека як складова системи національної безпеки (міжнародний і зарубіжний досвід). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «ПРАВО». 2020. № 29. С. 281–288.

Парахонський Б.О. Зовнішня політика України в умовах кризи міжнародного безпекового середовища: аналіт. доп. К.: НІСД, 2015. 100 с.

Бондар І.Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки. Механізм регулювання економіки. 2014. № 1. С. 68–75.

Лук’янова В.В., Лаутар А.Ю. Інформаційна безпека в умовах розвитку інформаційної системи. Вісник Хмельницького національного університету. 2013. № 2. Т. 3. С. 97–101.

Біленчук П.Д. Правові засади інформаційної безпеки України. Харків. 2018. 289 с.

Вайцеховська О.Р. Міжнародний фінансовий правопорядок: теоретичні засади та актуальні проблеми в умовах глобалізації. Дис. … докт. юрид. наук. Харків. 2020. 472 с.

Манжуева, О.М. Феномен информационной безопасности: сущность и особенности: автореф. дис. … д-ра филос. наук. Улан-Удэ. 2015. 25 с.

Фролова О.М. Роль ООН в системі міжнародної інформаційної безпеки. Електронне видання Інституту міжнародних відносин. 2018, № 18. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/viewFile/3468/3140 (дата звернення: 30.03.2023).

Тимченко Л.Д., Кононенко В.П. Міжнародне право: підручник. Київ: Знання, 2012. 631 с.

Копійка М.В. Модернізація політики міжнародних організацій у сфері інформаційної безпеки. Політичне життя. № 1. 2020. С. 102–109.

Болгов Р.В. Деятельность ООН в области информации и международные аспекты информационной безопасности России. Сравнительная политика. 2019. № 1. С. 59–69.

Дубов Д.В., Ожеван М.А. Майбутнє кіберпростору та національні інтереси України: нові міжнародні ініціативи провідних геополітичних гравців: аналітична доповідь. НІСД. 2012. 28 с.

Довгань О.Д., Доронін І.М. Ескалація кіберзагроз національним інтересам України та правові аспекти кіберзахисту: монографія. К. 2017. Видавничий дім «АртЕк». 107 с.

Hybrid Warfare – New Threats, Complexity, and ‘Trust’ as the Antidote. URL: https://www.nato.int/docu/review/articles/2021/11/30/hybrid-warfare-new-threats-complexity-and-trust-as-theantidote/index.html (дата звернення: 30.03.2023).

Горбулін В.П. «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Видавництво: НІСД. 2014. С. 5–12.

Тригубенко М.В. Сучасні виклики у сфері інформаційної безпеки в державному управлінні. Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану: збірник тез Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції з нагоди відзначення Дня науки - 2022 в Україні (м. Київ, 24 травня 2022 р.). Київ: ДНДІ МВС України, 2022. С. 93–96.

Самчинська О.А. Правова культура громадян як складова системи протидії дезінформації. Правове регулювання суспільних відносин в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови з метою забезпечення сталого розвитку: матеріали XI Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 9 грудня 2022 р.). Упоряд: Бевз С.І., Бирса Н.О., Серебрякова Ю.О. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського. 2022. С. 35–38.

Кононенко В.П, Новікова Л.В., Копицька П.О. Політика міжнародних організацій з питань інформаційної безпеки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2021. № 65. Т. 1. С. 353–358.

Organization for Security and Co-operation in Europe – OSCE. URL: https://www.osce.org/whatistheosce (дата звернення: 30.03.2023).

Ісмайлов К.Ю. Поняття «кібезбезпека та «інформаційна безпека». Типологія безпеки. Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми автоматизації та управління». Луцьк. 2016. С. 32-33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-14