Міжнародно-правові стандарти щодо боротьби з допінгом у професійному спорті

Анотація

У статті розкриваються теоретико-прикладні положення щодо актуальних питань боротьби з допінгом у професійному спорті на міжнародному та національному рівнях, а також проведено порівняльний аналіз боротьби з допінгом з боку Всесвітньої антидопінгової організації та положень національного законодавства зарубіжних країн і запропоновано рішення щодо ефективної протидії застосуванню допінгу в рамках вітчизняного українського законодавства.
Серед безлічі проблем сучасного професійного спорту все більшої актуальності набуває проблема допінгу. Вона надзвичайно складна, оскільки включає тісно взаємопов’язані медичні, правові, політичні, моральні, організаційні, соціальні та педагогічні аспекти. Ефективність протидії допінгу у спорті багато в чому залежить від системи її організації. Проте, слід відзначити, що організаційні основи боротьби з допінгом мало перебували у зору учених. Основні зусилля спортивної та медичної науки були спрямовані на вивчення впливу допінгу на організм професійного спортсмена, пошук методів його виявлення, біохімічних компонентів, а також здешевлення процедур допінг-контролю та пошук найпростіших і найефективніших його процедур. У цьому плані вивчення організаційних основ боротьби з допінгом актуальне як з теоретичної точки зору, так і з практичної.
В межах даної статті було досліджено антидопінгове законодавство щодо визначення обґрунтованої оцінки існуючої системи боротьби з допінгом у спорті, виявлено недоліки та позитивні аспекти цієї системи, її впливу на виховання спортсменів, які дозволяють визначити шляхи підвищення її ефективності, формування розуміння ролі боротьби з допінгом у спорті, основних тенденцій розвитку та шляхів підвищення її ефективності у спортсменів, тренерів та спеціалістів фізкультурно-спортивного руху.
Актуальність вказаного питання зумовлює необхідність його вирішення, а також застосування результатів дослідження у правозастосовній практиці та в правотворчій діяльності.
На підставі проведеного дослідження, автори доходить висновку, що у процесах боротьби з допінгом слід враховувати гуманістичну місію спорту щодо антидопінгових заходів. Очевидно, що нинішня боротьба з допінгом, яка зосереджена на заборонах, працює неефективно. Новий регулятор антидопінгових заходів повинен приймати рішення з урахуванням специфіки кожного виду спорту.