Стратегії зовнішньополітичної діяльності США наприкінці XX – на початку XXI століття

Анотація

У статті досліджуються зовнішньополітичні стратегії США, починаючи з моменту розпаду Радянського Союзу з акцентом на ключові регіони – Близький Схід, Центрально-Східну Європу та Індо-Тихоокеанський регіон. В роботі здійснюється оцінка міжнародної ситуації та викладаються погляди автора на майбутні зміни в системі міжнародних відносин.
Зазначається, що з початку XXI століття США почали втрачати позиції на міжнародній арені, що обумовлювалося складністю утримання існуючих позицій, а також некомпетентністю державних еліт, що прийшли до влади в США на початку XXI століття. З огляду на це, в процесі наростаючого протистояння між КНР і США увагу останньої було поступово перенесено з регіонів Близького Сходу і Центрально-Східної Європи в Індо-Тихоокеанський регіон. В статті наголошується, що складність ситуації для України полягає в тому, що подальше залучення США до протистояння з Російською Федерацією найімовірніше призведе до розколу західної коаліції, насамперед в рамках Європейського Союзу і НАТО, і штовхатиме держави, що страждають від економічних санкцій, нестачі енергетичних ресурсів та рідкоземельних матеріалів для забезпечення «зеленого переходу», на поглиблення співпраці з КНР.
У цьому контексті для США вкрай важливо зберегти існуючий на сьогодні баланс сил і втримати союзницькі відносини з основними партнерами США в Європі – Французькою Республікою і ФРН. Складнощів додаватиме і неоднозначна політика Великої Британії, що після виходу з ЄС почала проводити більш самостійний зовнішньополітичний курс, який не завжди відповідає національним інтересам Сполучених Штатів Америки. Найбільш загрозливо ситуація виглядає в Індо-Тихоокеанському регіоні, де перетинаються інтереси основних геополітичних гравців. Наразі, з метою консолідації ресурсів, США зменшують свою військову присутність на Близькому Сході та зосереджуються на формуванні нових альянсів в регіоні, а також зміцненні відносин з союзниками. В цьому контексті вкрай важливо буде втримати союзницькі відносини з основними партнерами США в Європі – Французькою Республікою і ФРН. Складнощів додаватиме і неоднозначна політика Великої Британії, що після виходу з ЄС почала проводити більш самостійний зовнішньополітичний курс, який не завжди відповідає національним інтересам Сполучених Штатів Америки.