Історичний аспект становлення інституту кримінальної відповідальності неповнолітніх

Автор(и)

  • С.Й. Кравчук доцент кафедри права Хмельницького національного університету, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.2.19

Ключові слова:

неповнолітні, злочини, кримінальна відповідальність, соціальна роль покарання, виховання

Анотація

В статті досліджуються гносеологічні особливості розвитку інституту кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні, яка має багатий історичний досвід законодавчого регулювання їх кримінальної відповідальності. При цьому враховувався той фактор, що злочинність неповнолітніх залишається непереборною протягом ряду століть та відмічається її зростання. Тому на певних історичних етапах по-різному вирішували питання не тільки про вік, з якого розпочиналась кримінальна відповідальність, а й про заходи, які застосовувались до неповнолітніх злочинців.
Зокрема, визначені автором чотири етапи кримінальної відповідальності неповнолітніх характеризують різне ставлення влади до цієї важливої проблеми. Відмічається, що людство в найдавніші часи майже не застосовувало покарання неповнолітніх, що вчинили злочин. Тому серед представників суспільної та правової думки тривалий період існували навіть доволі радикальні методи поводження з такими особами. Так, протягом досить тривалого періоду формувалися наукові ідеї та погляди щодо здатності дітей усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх діянь, які у деяких випадках враховувалась відповідними інстанціями під час обрання засобів впливу до представників цієї вікової групи. Цьому сприяла сформована століттями позиція окремих юристів, громадських, релігійних діячів стосовно встановлення вікових меж дитинства, гендерних особливостей відповідальності неповнолітніх, державної та соціальної ролі покарання. Однак покарання, як примус, з’явилось і розвивалось одночасно із людством і застосовувалось відповідно до всіх осіб, які вчинили кримінальне правопорушення і за законом підлягають кримінальній відповідальності.
Значні зміни щодо відповідальності неповнолітніх за вчинені правопорушення відбулися в українському кримінальному законодавстві у 2001 році, які характеризувались встановлення досить низьких вікових меж її настання. Разом з цим починаючи з 2008 року в Україні набрали чинності законодавчі акти щодо гуманізації кримінальної відповідальності, що стало важливими кроком до гармонізації українського кримінального законодавства відповідно до європейських правових норм.

Посилання

Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: монографія. К.: Атіка, 2004. 240 с.

Вечерова Є.М. Некаральний кримінально-правовий вплив на неповнолітніх в Україні (кримінологічні засади): дис…канд. юр. наук: 12.00.08. Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2010. 272 с.

Влад С. Ф. Історія становлення виконання кримінальних покарань щодо неповнолітніх. Часопис Київського університету права. 2015. № 1. С. 256–261.

Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. Львів: «Світ», 1992. 165 с.

Кистяковский А. Елементарний учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. К.: Изд. «Фокус». 1982. 485 с.

Колос М.І. Кримінальне право України (Х – початок ХХІ століття): моногр. т. 1. Освіта, наука, законодавство. Острог, 2011. 448 с.

Назимко Є.С. Історичний метод та проблеми періодизації історії розвитку інституту покарання неповнолітніх. Jurnalul Juridic National: teorie si practica. 2014. №1. С. 47–57.

Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини до 2021 року: Державна соціальна програма. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyisocialnoyi-programi-nacionalnij-plan-dij-shodo-realizaciyi-konvenciyi-oon-pro-prava-ditini-naperiod-do-2021-roku (дата звернення 22.01.2023 р.)

Немченко О.І. Запобігання злочинам, що вчиняються неповнолітніми з психічними відхиленнями: кримінологічні засади: монографія. Запоріжжя: Дніпропетровський металург, 2011. 212 с.

Омельяненко М.І. Питання розвитку кримінального законодавства України щодо встановленого порядку поводження з майном, на яке накладено арешт, або яке описано чи підлягає конфіскації. Вісник Запорізького національного університету. Серія: Юридичні науки. 2010. № 4. С. 220–225.

Орел Ю.В. Кримінально-правова охорона нормальної діяльності органів та установ пенітенціарної служби України за законодавством Київської Русі. Форум права. 2014. № 1. С. 400–405.

Рабінович П.М. Світовий маніфест гуманізму (до 60-річчя проголошення Загальної декларації прав людини). Право України. 2008. № 12. С. 23–30.

Терлюк І.Я. Огляд історії кримінального права України: навч. посібник. Львів: Ліга-Прес, 2007. 92 с.

Шалгунова С.А. Особа насильницького злочинця : монографія. 2- е вид., доп. і перероб. Д.: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Ліра-ЛТД, 2011. 548 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-14

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право