Нотаріус як суб`єкт нотаріального процесу

Автор(и)

  • В. Баранкова Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільної юстиції та адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0002-1355-2897

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.1.19

Ключові слова:

нотаріус, нотаріальні органи, суб’єкти нотаріального процесу, нотаріальні процесуальні правовідносини, права та обов’язки нотаріуса

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблемних аспектів визначення системи та компетенції нотаріальних органів та характеристиці особливостей нотаріальної процесуальної правосуб’єктності нотаріуса (іншого нотаріального органу) як обов’язкового суб’єкта нотаріальних процесуальних правовідносин. Наголошується, що система суб’єктів нотаріальних процесуальних правовідносин відрізняється від системи суб’єктів нотаріального права, адже складається у межах нотаріального провадження щодо вчинення нотаріальних дій.  Обґрунтовується, що  нотаріальна процесуальна правосуб’єктність має самостійний характер і не є складовою частиною або проявом цивільної правосуб’єктності, а представляє собою єдність її структурних елементів: правоздатності та дієздатності. При цьому  у різних  учасників процесуальних правовідносин  правосуб’єктність не є тотожною, позаяк вони володіють неоднаковими за обсягом та характером правами та обов’язками.  Нотаріус (інший нотаріальний орган) розглядається як обов’язковий суб’єкт нотаріальних процесуальних правовідносин, що володіє специфічною правосуб’єктністю і особливим правовим становищем.

Висвітлюються особливості правового статусу нотаріуса (іншого нотаріального органу),  зумовлені необхідністю реалізації юрисдикційних функцій та наявністю правозастосовних повноважень як щодо визначення процесуального порядку вчинення нотаріальних дій (наприклад, залучення заінтересованих осіб, витребування та оцінка доказів, зупинення або відкладення вчинення нотаріальної дії тощо),  так і постановлення нотаріального акту, який фіксує результати їх вчинення.

Доводиться, що покладаючи на нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій, держава наділяє нотаріуса реальними владними (але не управлінськими) повноваженнями, і через це правосуб’єктність нотаріуса володіє своєрідним змістом і проявляється у  компетенції, зміст якої складають повноваження  на вчинення нотаріальних дій. Крім того, у нотаріальному процесі для нотаріуса можлива і належна поведінка співпадає, оскільки нотаріус одночасно має право та зобов’язаний вчинити певну процесуальну дію за наявності умов, передбачених законодавством.

Констатується необхідність належного законодавчого врегулювання змін системи та компетенції нотаріальних органів як суб’єктів нотаріального процесу.

Посилання

Дякович М.М. Нотаріальне право України: Навч. посіб. К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. 686 с.

Теорія нотаріального процесу [текст]: Науково-практичний посібник/ За заг. ред. С.Я.Фурси. К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2012. 920 с.

Нелін О. Суб’єкти нотаріального процесу в Україні: окремі дискусійні питання. Юридична Україна. 2013. № 2.

Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотаріат: перспективи унормування, законодавство, судова практика. Харків: Право, 2008. 536 с.

Данюк Л. Нотаріально-правові відносини: сутність, історія формування, перспективи розвитку. Право України. 2010. № 3. с. 220 - 225

Нелін О.І. Нотаріат і квазінотаріат в Україні: окремі дискусійні питання Юридична Україна. 2012. № 8. С. 19 – 22

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 7 лютого 2012 р. Ре-жим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21285414

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 листопада 2011 р. Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/20759824

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2011 р. Ре-жим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13052713

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-14

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право