Окремі аспекти вжиття заходів індивідуального та загального характеру при виконанні рішень ЄСПЛ проти України у сімейних справах

Анотація

У статті досліджено окремі аспекти вжиття заходів індивідуального та загального характеру при виконанні рішень Європейського суду з прав людини проти України у сімейних справах. Звернуто увагу на певні особливості виконання таких рішень, зокрема: наявність остаточного рішення Суду у якості статусу виконавчого документа; запровадження спеціальної процедури виконання рішення ЄСПЛ: звернення до виконання державою в особі органу представництва, виплата стяувачеві відшкодування, вжиття додаткових заходів індивідуального та заходів загального характеру, зобов’язання держави виконати рішення Суду на користь особи (стягувача) за рахунок державного бюджету; існування адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності за невиконання або неналежне виконання рішення ЄСПЛ; застосування наглядового механізму з боку Комітету Міністрів Ради Європи у разі невиконання рішення Суду. Виконанню підлягають рішення Суду, якщо воно має статус остаточного у відповідності з ч. 2 ст. 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Процес виконання рішення Суду, згідно зі ст. 1 Закону, передбачає вжиття двох видів заходів: індивідуального характеру - виплата стягувачеві відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права, гарантованого Конвенцією, а також відновлення порушеного права, якщо це можливо (додаткові заходи індивідуального характеру); загального характеру, що спрямовані на усунення порушень Конвенції, встановлених рішенням Суду та недоліків системного характеру.

Проаналізовано складові заходів індивідуального та загального характеру, як основних механізмів  та доцільності їх вжиття у процедурі виконання рішень Європейського суду з прав людини. Виокремлено справедливу сатисфакцію як виплату стягувачеві відшкодування, що включає матеріальну і моральну шкоду та інші грошові витрати. Наведено правові підстави вжиття заходів загального характеру, суть яких полягає у вирішенні системної проблеми та її першопричини, що призвели до порушення прав заявника, і були визнані ЄСПЛ як ті, що суперечать  положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дослідження проведено з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного Суду, які підтверджують доцільність та ефективність вжиття  заходів індивідуального характеру.