Функціональна роль механізму державної влади у забезпеченні свободи підприємницької діяльності в Україні

Автор(и)

  • В. Шатіло Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права Національний транспортний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3274-4744

Ключові слова:

державний механізм, механізм державної влади, свобода підприємницької діяльності, податкова політика, корупційні ризики, інвестиції, гарантії свободи підприємницької діяльності

Анотація

У статті проаналізовано такі поняття як «механізм державної влади» і «механізм держави» в контексті визначення місця і ролі держави у забезпеченні свободи підприємницької діяльності в Україні. Визначено, що під «державним механізмом» треба розуміти сукупність системно структурних зв’язків між органами держави, їх посадовими особами та іншими підприємствами, установами, організаціями (враховуючи і державні підприємства, і державно-приватне партнерство та ін.) із використанням певного арсеналу способів і прийомів для забезпечення ефективного економічного функціонування держави. Поняття «державний апарат» означає цілісну, суворо ієрархічну систему державних органів та посадових осіб, що здійснюють свою діяльність для забезпечення функцій і завдань держави, зокрема й, в економічній сфері. Натомість механізм державної влади містить статичну суб’єктну основу (система державних органів та інших інституцій) і динамічну складову (сув’язна функціональність системи державних органів та інших інституцій, що уможливлює отримання необхідного результату).

Констатовано, що державна влада у контексті предмета цього дослідження фактично є системою певних компетенційних повноважень: прав (виключних можливостей впливати на відносини у сфері підприємництва) та обов’язків (забезпечити умови для якісного формату підприємництва).

З’ясовано, що право кожного на вільну підприємницьку діяльність, не заборонену законом, має забезпечуватися в державі в такий спосіб як: оптимізація системи компетенційних взаємовідносин між органами державної влади; модернізація конституційного законодавства; вдосконалення механізму функціонування інституту державного та громадського контролю за діяльністю органів державної влади; сприяння процесу децентралізації державної влади; запровадження інституту приватного делегування (аутсорсинг державних функцій); сприяння реалізації державної політики запобігання корупції; притягнення до юридичної відповідальності усіх, чия владна функціональна діяльність порушує конституційні права людини, зокрема, й право на вільне підприємництво, тощо.

Визначено, що Україна, навіть у умовах війни, зобов’язана створювати прийнятні умови для забезпечення вільного підприємництва на її території, задля цього вона повинна забезпечити розробку та імплементацію необхідного законодавчого пакету, запроваджувати інвестиційні програми, проводити належну податкову і митну політику, не втручатися в діяльність судових інституцій, вчасно виконувати судові рішення, лобіювати економічні інтереси та протекціонувати інтереси національних підприємців, проте уникати надмірного впливу і втручання у сферу економічних відносин, щоб сприяти утвердженню і розвитку ринкових відносин в економіці.

Посилання

Раянов Ф.М. Проблеми теорії держави і права. Право і держава. 2003. С. 89.

Шаптала Н.К., Задорожня Г.В. Конституційне право України: навч. посібн. Запоріжжя. Дике Поле, 2012. 480 с.

Побережний В.В. Сутність та причини корупції в системі органів державної влади. Державне управління: теорія і практика. 2010. № 2. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10pvvodv. pdf (дата звернення: 21.04.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-14

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право