П’ята поправка до Конституції США – як одна з основоположних норм захисту прав людини і громадянина
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.1.14Ключові слова:
Білль про права, права людини, конституціоналізм, Велике журі, належна правова процедураАнотація
Стаття присвячена комплексному дослідженню правових норм, які містяться в П`ятій поправці до Конституції Сполучених Штатів Америки та їхнього вагомого значення для низки основоположних прав і свобод людини. Автором проаналізовано ґенезу становлення конституціоналізму в США, починаючи від прийняття Декларації незалежності 1776 р. та Конституції США 1787 р. і дотепер. Оскільки першочергова редакція конституції мала низку недоліків, зокрема в ній робився акцент на розподіл влади, формування та функціонування державних інституцій, проте дещо в загальному описувалися права та свободи громадян, до Конституції було внесено 27 поправок, 26 з яких діють і до сьогодні. У 1791 р. було прийнято перші 10 поправок, які згодом отримали назву Білль про права, який власне і був в основному присвячений правам людини.
Автор зупинився на більш детальному аналізі П`ятої поправки до Конституції США. Вказано, що насамперед дана поправка регулює процедуру притягнення особи до відповідальності за тяжкі злочини, а саме за участю Великого журі. Встановлено, що вимога Великого журі застосовується тільки до обвинувачень у кримінальних злочинах у федеральній судовій системі. Автором висвітлено, що наступна норма цієї поправки присвячена забороні подвійного притягнення особи до кримінальної відповідальності за один і той самий злочин. У статті доведено, що вона є дуже суттєвою, зважаючи на двоярусну систему американського законодавства, відповідно до якої діяння особи може підпадати водночас під дію законодавства декількох штатів, федерального законодавства тощо. Автором обґрунтовано, що важливе значення у захисті прав підозрюваних та недопустимості протиправних дій поліцейських має заборона змушувати свідчити проти себе, яка задекларована у досліджуваній поправці. І, врешті, автором визначено поняття «належної правової процедури», без якої органи державної влади не мають права нікого позбавляти життя, свободи або власності.
Посилання
Головко О. М. Природно-правова теорія і конституційне будівництво в США. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. 2016. Вип. 22. С. 16-20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPR_2016_22_5.
Тищик Б. Й. Історія держави і права зарубіжних країн. Новий час (ХVІІ ст. – 1918 р.). Навч. пос. Львів : Світ, 2013. 752 с.
Палант Б. Білль про права (практика застосування). Харків : Право, 2018. 264 с.
Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-е вид. перероб. й доп. : Навч. посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 730 с.
Gerard N. Magliocca. The Heart of the Constitution: How the Bill of Rights Became the Bill of Rights. New York : Oxford University Press, 2018. 235 р.
The Bill of Rights: A Transcription. URL: https://www.archives.gov/founding-docs/bill-of-rights-transcript.
Бандурка О. М. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О. М. Бандурки ; О. М. Бандурка, Д. В. Швець, М. Ю. Бурдін, О. М. Головко та ін. ; вступ. слово О. М. Бандурки. Харків : Майдан, 2020. 618 с.
Зінченко В. В. «Право народу» в конституційному законодавстві США та його міжнародне значення для ціннісної системи прав людини і демократії. Вісник Донецького університету економіки та права. 2013. № 1. С. 183-194. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduetp_2013_1_31.
Полянський Є. Ю. Реалізація принципу Non bis in idem в кримінальному праві США. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету: Серія Юриспруденція. Вип. 11. T. II. 2014. С. 84-87.
Размєтаєва Ю. С. Доктрина та практика захисту прав людини : навч. посіб. Ха-рків : Лисенко І. Б., 2018. 362 с.
Велика хартія вольностей (Magna Carta) / пер. В. Білоцерківський. URL: https://maysterni.com/publication.php?id=107962.
Михайленко В. В. Застосування належної правової процедури як завдання кримінального провадження. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2020. № 1(21). С. 1-17. URL: https://lj.oa.edu.ua/articles/2020/n1/20mvvzkp.pdf.
Городовенко В. В. Належна правова процедура як загальновизнаний стандарт функціонування судової влади. Адвокат. 2012. № 5. С. 12-17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/adv_2012_5_2.
Кравчук М. В. Правова система США: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: Нора-Друк, 2004. 136 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.