Становлення законодавства у сфері забезпечення прав корінних народів України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню законодавства, що регулює суспільні відносини за участі корінних народів України, його генезису та сучасному стану розвитку. У статті в хронологічному порядку розглядаються акти нормативного характеру, прийняті з 1990 року, що визначають статус і права осіб, які належать до корінних народів України. Стверджується, що станом на початок 2023 року в Україні відбулося формування повноцінної системи нормативно-правових актів та інших письмових джерел права України, що регулюють суспільні відносини за участі корінних народів України в колективному та індивідуальному вимірах. Для позначення цієї системи запропоновано використовувати термін «законодавство у сфері забезпечення прав корінних народів України».

З’ясовано, що за галузевою належністю законодавство у сфері забезпечення прав корінних народів України здебільшого охоплює акти адміністративного законодавства. Водночас до нього входять акти, що належать до конституційного, цивільного законодавства, законодавства про кримінальну відповідальність та інших галузей права. На цій час законодавство у сфері забезпечення прав корінних народів України налічує близько п’ятнадцяти актів, «осердям» яких є Закон України «Про корінні народи України». Попри те, що підвалини законодавчого забезпечення прав корінних народів України були закладені лише в Конституції України, чіткі політико-правові межі майбутнього законодавства були заздалегідь окреслені в установчих документах української державності. Еволюція законодавства у сфері забезпечення прав корінних народів України потягом усього досліджуваного періоду була нерівномірною та непослідовною. Автором запропоновано умовно поділяти історію становлення законодавства у сфері забезпечення прав корінних народів України на п’ять періодів.

За підсумками проведення аналізу встановлено, що законодавством про корінні народи України визначено багато спеціальних прав осіб, які належать до корінних народів України, у різних сферах суспільного життя. Також визначено сучасні тенденції розвитку законодавства у сфері забезпечення прав корінних народів України та окреслено перспективні напрями його розвитку.