Організаційно-правові напрямки удосконалення нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.1.8Ключові слова:
державна влада, органи виконавчої влади, нормотворчі повноваження, нормотворча діяльність, експертиза нормативних актів міністерствАнотація
У статті досліджуються організаційно-правові напрямки удосконалення нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади, спрямовані на підвищення рівня системності нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади, покращення рівня кваліфікації нормопроектувальників, посилення процесу координації і контролю за цією діяльністю.
Удосконалення нормотворчої діяльності оцінюється в контексті здійснюваної в Україні упродовж тривалого часу адміністративної реформи, в результаті якої сформовано систему органів виконавчої влади в Україні, в якій виокремлено міністерства як центральні органи виконавчої влади, які формують і реалізують державну політику у відповідних сферах державного управління, та інші органи центральні органи виконавчої влади, що виконують окремі функції з реалізації державної політики. Особлива увага приділена аналізу зміни повноважень Міністерства юстиції у сфері нормотворчої діяльності в ході адміністративної реформи та їх нинішній стан в частині повноважень стосовно державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств і відомств, забезпечення підготовки пропозицій щодо приведення законодавства України у відповідність з принципами та стандартами Ради Європи, інтеграції його в систему міжнародного права, та повноважень по координації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади із зазначених питань.
Розглядаються заходи щодо забезпечення належної підготовки і підвищення рівня кваліфікації нормопроектувальників, що залучаються до розробки нормативних актів центральних органів виконавчої влади. Обґрунтовується необхідність запровадження Державної програми підготовки нормопроектувальників для різних рівнів органів державної влади, яка б передбачала усі необхідні аспекти підготовки нормопроектувальників.
Висвітлюються питання удосконалення методики проведення експертизи нормативних актів центральних органів виконавчої влади, удосконалення порядку проведення громадської експертизи інститутами громадянського суспільства, громадськими радами при органах виконавчої влади, проведення консультацій з громадськістю з питань підготовки і прийняття відомчих нормативних актів.
Посилання
Александрова Н. В. Нормотворча діяльність центральних органів виконавчої влади: деякі проблеми правового регулювання. Наукові записки. 2009. Т. 90. С. 59–61.
Бондаренко Л. О. До питання забезпечення нормотворчої діяльності в Міністерстві внутрішніх справ України Науковий вісник Львівського державного університету внутріш-ніх справ. 2012. № 1. С. 3–10.
Вороніна І. М. До питання про історичні передумови становлення вітчизняної ві-домчої нормотворчості. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2015. Вип. 34, т. 3. С. 152–153.
Дзюбенко О. Л. Теоретичний аспект відомчої нормотворчості. Право і суспільство. 2009. № 4. С. 12–16.
Жидецька В. В. Про стадії нормотворчої діяльності міністерства / В. В. Жидецька Часопис Київського університету права. 2015. № 4. С. 101–107.
Комзюк А. Т. Відомча правотворчість органів внутрішніх справ: загальнотеоретич-на характеристика Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2008. Вип. 42. С. 25–57.
Коропатнік І. М. Вдосконалення нормотворчої діяльності органів військового уп-равління Збройних Сил України. Юридичний вісник. 4 (29) 2013. С. 48-52.
Нечипоренко А. О. Нормотворчість в Україні: поняття, види, напрямки удоскона-лення : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Харків, 2015. 20 с.
Охріменко Н. М. Нормотворча діяльність міністерств в Україні: проблеми реаліза-ції Вісник Національної академії державного управління. 2012. № 3. С. 182–189.
Рибалко Н. В. Проблеми нормотворчої діяльності Міністерства інфраструктури України ULR: http://ea.donntu.edu.ua/bitstream/123456789/21225/- 1/Рибалко%20Н.В..pdf.
Рибалкін А. О. Нормотворчість органів внутрішніх справ (аспекти загальної тео-рії) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Запоріжжя, 2005. 185 с.
Романов Я. В. Стадії підзаконного нормотворчого процесу Науковий вісник Між-народного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2014. № 11. Т. 1. С. 59–61.
Салманова О. Актуальні питання нормотворчої діяльності Національної поліції України Visegrad Journal on Human Rights. 2016. № 1–1. С. 159–162.
Слинько Д.В. Право і безпека. 2017. № 3 (66). С. 52 – 56.
Загуменна Ю. О. Відомча нормотворчість в Україні: досвід комплексного аналізу : монографія / Ю. О. Загуменна, В. В. Лазарєв, А. Ю. Сидоренко. Харків : Планета-Прінт , 2021. 228 с.
Шестопалова Л. Особливості нормотворчості в органах внутрішніх справ / Л. Ше-стопалова, М. Мельничук Вісник Академії управління МВС. 2009. № 2. С. 134–142.
Указ Президента України від 9 лютого 1999 року № 145/99 Про заходи щодо вдос-коналення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади». Офіційний вісник України. 1999 р., № 6, ст. 18.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 Про затвер-дження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та ін-ших органів виконавчої влади. ЗП України, 1993 р., № 1-2, ст. 28.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 р. № 629 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731». Офіційний вісник Укра-їни. 2002 р., № 20, ст. 83.
Указ Президента України від 9 лютого 1999 року № 145 «Про заходи щодо вдос-коналення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади». Офіційний вісник України. 2007 р., № 54, ст. 21.
Закон України від 08 вересня 2005 року №2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Офіційний вісник України. 2005 р., № 40, ст. 48.
Постанова Кабінету Міністрів від 12 квітня 2006 року №504 «Про проведення ґендер-но-правової експертизи». Офіційний вісник України. 2006 р., № 15, ст. 124.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 «Питання проведення гендерно-правової експертизи». Офіційний вісник України. 2018 р., № 96, ст. 40.
Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011 «Про затвердження по-ложення про Міністерство юстиції України. Офіційний вісник України. 2011 р., № 28, ст. 45.
Шевченко Г. Проблеми нормотворчої діяльності суб’єктів нормотворення. ULR: https://minjust.gov.ua/m/str_12895.
Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 ро-ку «Офіційний вісник України. 2011 р., № 27, ст. 20.
Розпорядження від Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р., № 1013-р «Про схвалення Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Офіційний вісник України. 2018 р., № 9, ст. 64.
Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020». Офіційний вісник України. 2015 р., № 4, ст. 8.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474 «Про за-твердження Стратегії реформування державного управління України на 2016 – 2020 роки. Офіційний вісник України. 2016 р., № 55, ст. 1919.
Указ Президента України від 20.06.2019 № № 419/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України». Офіційний вісник України. 2019 р., № 50, ст. 16.
Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 «Про затвер-дження Положення про Міністерство юстиції України». Офіційний вісник України. 2014 р., № 54, ст. 88.
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 «Про затвер-дження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконав-чої влади». Офіційний вісник України. 2008 р., № 86, ст. 100.
Проект підтримки нормопроектування в Україні. ULR: https://minjust.gov.ua/m/proekt-pidtrimki-normoproektuvannya-v-ukraini
Легеза Є. О., Бєлов Д.М., Деякі особливості правового регулювання статусу Державної служби фінансового моніторингу України. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 73(5). 2022.С. 44-49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
