Воєнні репарації Російської Федерації Україні за екоцид та геноцид: правові реалії та досвід минулого

Анотація

На сьогодні дослідження теми екоциду та геноциду має велике значення.  З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, остання зазнає багато втрат, зокрема, серед мирного населення, що в свою чергу має ознаки геноциду, а також щодня піддається ядерному шантажу та іншим загрозам та збиткам, реалізація яких розцінюється як екоцид. 

Екоцид та геноцид є тяжкими злочинами проти людства, що визнаються на міжнародному рівні та потребують значних зусиль задля подальшого їх недопущення. За нормами міжнародного та національного права за вчинення екоциду та геноциду настає відповідальність, зокрема у вигляді репарацій за завдану шкоду. Така відповідальність переслідує дві основні мети: покарання за вчинені злочини та створення прикладу наслідків, що впливатимуть на правосвідомість суспільства в бік збереження миру та екологічної безпеки.

Не виключенням має стати і притягнення до відповідальності за екоцид та геноцид, що наразі силами політичної та воєнної еліти Російської Федерації відбувається в Україні. Незважаючи на те, що воєнний конфлікт в Україні фактично відбувається з 2014 року, жодних репарацій Російська Федерація досі не сплатила. Крім того, відповідного рішення, яким би було покладено на державу-агресора обов’язку сплатити на користь України такі репарації так і не було прийнято.

Наразі вирішення питань виплати Україні репарацій значно активізувалось, що є позитивним знаменням як для України, так і для всього цивілізованого світу. У зв’язку з цим актуальності набуває і вивчення історичних прикладів виплати репарацій за екоцид та геноцид тому, що, зокрема,  допоможе визначити загальне бачення механізму здійснення таких виплат, а також на теоретичному рівні слугуватиме основою для формування української державної політики з питань притягнення агресора до відповідальності у вигляді сплати відповідної суми коштів за завдану воєнними діями шкоду.