Особливості практики застосування кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за підкуп працівника підприємства, установи чи організації

Автор(и)

  • Ю.А. Турлова доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.33

Ключові слова:

підкуп, ккримінально-правові норми, кримінальна відповідальність,, злочин, покарання, санкції, судимість, засуджені, протидія

Анотація

У статті з використанням даних офіційної статистики досліджена практика застосування кримі- нально-правових норм, що встановлюють відповідальність за підкуп працівника підприємства, уста- нови чи організації. Розраховані кількісні показники даної категорії злочинів, а саме їх рівень (336 злочинів), середньорічне значення (34 злочини). Визначені основні тенденції та періоди відтворення досліджуваних злочинів: перший період (2013–2019 рр.) характеризується стабільною тенденцією до зростання з мінімального початкового значення у 16 злочинів (2013 р.) до максимального у 67 зло- чинів (2019 р.); другий період (2020–2022 рр.) відзначається різким зниженням рівня облікованих злочинів та відносною стабілізацією відповідних показників на рівні середніх значень для усього досліджуваного періоду.
Практичне застосування ч. 5 ст. 354 КК України, яка описує один із передбачених КК спеціальних видів звільнення особи від кримінальної відповідальності, має одиничний характер і не здійснює по- мітний антикорупційний вплив на досліджувану сферу правовідносин.
Визначені основні кількісні показники, що відображають притягнення до кримінальної відпові- дальності та призначення покарання як до осіб, які пропонують неправомірну вигоду, так і до тих, які її отримують. Співвідношення їх становить 30 % та 70 % відповідно. Зроблено висновок про дефектність конструкції санкцій, встановлених у частинах 1–4 ст. 354 КК України та запропонова- но обмежити їх альтернативність трьома основними видами покарань, що аргументується зокрема й особливостями фактичної пеналізації досліджуваного злочину. Встановлено, що домінуючим видом покарання був штраф (90 % засуджених). Відзначено, що до засуджених за ст. 354 КК України над- звичайно рідко (3,4 %) застосувалось звільнення від покарання, що суттєво відрізняє дану категорію справ від інших, де відповідна частка сягає половини від загальної кількості засуджених.
Зважаючи на соціально-рольові характеристики засуджених адресатів підкупу, більша частина яких зайнята у сферах медицини та освіти, запропоновано включення до санкцій відповідних норм як
додаткового покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Біографія автора

Ю.А. Турлова , доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

<br data-mce-bogus="1">

Посилання

Цитряк В.Я. Підкуп у публічній сфері управління як інституціоналізована форма криміналь- них практик. Право та державне управління. 2021. № 2. С. 75–83. 2. Горбунов А.В. Уголовно-правовая характеристика подкупа: дис. … канд. юрид. наук. Челябинск, 2000. 189 с.

Овод К.К. Кримінально-правова характеристика підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України): автореф. … дис. канд. юрид. наук. Харків, 2017. 19 с.

Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідуван- ня. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezulta- ti-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2 (дата звернення : 01.02.2023).

Комар В.В. Поняття та види підкупу за кримінальним законодавством України: автореф. … дис. канд. юрид. наук. Одеса, 2020. 21 с.

Cудова влада України: офіційний веб-портал. URL: http://court.gov.ua /sudova_statystyka/ lkflghkjlh/ (дата звернення: 15.02.2023).

Залялова І.М. Кримінологічний портрет працівника підприємства, установи чи організації, що одержав неправомірну вигоду. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2017. № 1. С. 156–161. 8. Тихонова С.С. Особенности конструирования санкций в уголовном законе: теория и законотворческая практика. Юридическая техника. 2013. № 7. Ч. 2. С. 752–761.

Турлова Ю.А. Проблеми пеналізації злочинів проти довкілля в Україні. Jurnalul juridic national:

teorie şi practică (Национальный юридический журнал: теория и практика). 2015. № 2/1 (12). С. 120–125.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-30

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність