Судовий розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого: визначення поняття інституту, його особливості та мета функціонування

Автор(и)

  • Г. Спора Здобувач третього рівня вищої освіти Державного податкового університету, прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна https://orcid.org/0000-0001-9260-7763

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.31

Ключові слова:

кримінальне провадження, судовий розгляд, обвинувачений, спеціальне судове провадження

Анотація

Кожна правова держава ставить перед собою обов’язок захистити права і свободи осіб, які знаходяться на її території, а також інтереси суспільства від кримінальних посягань. Проте, на практиці наявні непоодинокі випадки переховування обвинуваченого від здійснення правосуддя, що безумовно ускладнює виконання державою вищезазначених завдань. У зв’язку з чим, в багатьох країнах наявні різні механізми розгляду кримінальної справи без особистої участі обвинуваченого в суді.

У статті досліджується особливості виникнення такого механізму в Україні, запровадження інституту «in absentia», його особливості та мету функціонування.

Серед завдань кримінального провадження, закріплених ст. 2 КПК України, поряд з необхідністю забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, законодавець закріпив захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Серед науковців досить часто постає питання рівності всіх сторін під час судового розгляду кримінального провадження без участі обвинуваченого, у зв’язку з чим, ставиться під питання функціонування взагалі такого інституту.

Водночас, актуальність такого дослідження обґрунтовується не тільки відносно новими законодавчими змінами, а й політичною ситуацією на території нашої держави, оскільки через ведення воєнних дій в Україні постає нагальна потреба у здійсненні справедливого судового розгляду кримінальних проваджень, фіксації злочинів та обставин їх вчинення, притягнення винних осіб до відповідальності та захисту прав і інтересів потерпілих.

Під час військової агресії Російської Федерації проти України, важливим завданням є притягнення винних осіб, які намагаються уникнути покарання, до відповідальності за вчиненні злочини. Дієвим способом реалізації такої мети є здійснення судового розгляду кримінального провадження без участі обвинуваченого у суді.

Посилання

Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини: Закон України від 07.10.2014 № 1689-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-18#Text (дата звернення: 28.01.2023).

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 28.01.2023).

Тукієв А.С. Проблеми процесуальної форми заочного кримінального провадження: автореферат дис. ... канд. юрид наук : 12:00:09. Республика Казахстан, 2005. 30 с.

Трубніков В. М., Слінько Д.С. Реалізація засад кримінального провадження в процесуальній формі заочного кримінального судочинства. Вісник Харківського національ-ного університету імені В. Н. Каразіна. 2014.

№ 1137. Вип. 18. С. 177-181.

Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика: дис. … д-ра юрид. наук : 12:00:09. Харків, 2004. 449 с.

Матвієвська Г.В. Теоретичні засади застосування заочного провадження в кримінальному процесі. Науковий вісник Ужгородського університету. 2012. № 18. С. 121-126.

Пєсцов Р.Г. Заочне провадження в кримінальному судочинстві України: авто-реф. дис. …. канд. юрид. наук : 12:00:09. Ірпінь, 2012. 27 с.

Попелюшко В.О. Альтернативи заочному провадженню (in absentia): на досвіді Німеччини. Вісник Академії адвокатури України. 2015. № 2 (33). С. 138-144.

Пєсцов Р. Г. Поняття заочного судового розгляду кримінальної справи. Економіка і право. 2011. Серія 18. Вип. 13. С. 117-123.

Маляренко В.Т. Про заочне провадження у кримінальному судочинстві. Право України. 2004. № 9. С. 3-12

Онопенко В. В. Гарантії правосуддя в контексті норм міжнародного права. Юридична газета. 2003. № 3 (3). С. 13-17.

Гловюк І. Кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) у системі кримінального провадження України. Право України. 2015. № 7. С. 16-25.

Нагорнюк-Данилюк О.О. Спеціальне кримінальне провадження в кримінальному процесі України: дис. … канд. юрид. наук : 12:00:09. Київ. 2016. 239 с.

Про критерії, що регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого: міжнародно-правовий акт. Резолюція R(75)11 Комітету Ради Міністрів Європи від 19.01.1973. URL: http://echr-base.ru/res75_11.jsp (дата звернення: 30.09.2019)

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність