Визначення підслідності в кримінальному провадженні: актуальний стан
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.17Ключові слова:
визначення підслідності, орган досудового розслідування, неефективність досудового розслідування, судова практикаАнотація
Стаття присвячена дослідженню зміни підслідності прокурором у кримінальному провадженні та проблем, які постають при застосуванні прокурором вказаного інституту. Звернено увагу на збільшення кількості органів правопорядку зі слідчими функціями, що підвищило актуальність висвітленого питання. Проаналізовано судову щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні. Висвітлено основні позиції Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду стосовно визначення підслідності Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України та Національної поліції України. Акцентовано увагу на постанові Об’єднаної Палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, де визначено чіткі критерії для визнання досудового росзлідування ефективним. Крім цього, узагальнено запропоновані науковцями підходи щодо застосування норм кримінального процесуального закону, що регламентують інститут підслідності кримінальних проваджень та обґрунтовано доцільність включити до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора про визначення підслідності. Визначено коло проблем, які мають місце при зміні підслідності кримінального провадження та наслідки, які зміни прокурором підслідності на орган досудового розслідування, який згідно зі статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України не уповноважений на проведення досудового розслідування, наприклад, зловживання прокурором своїм правом на зміну підслідності з одного органу досудового розслідування на інший. Висвітлено важливість належного обгрунтування прокурором постанови про зміну підслідності, а також запровадження судового контролю щодо законності визначення прокурором підслідності за конкретним органом досудового розслідування.
Посилання
Лужецька Т. Деякі аспекти визначення підслідності в умовах воєнного стану. Кри-мінальне судочинство: права людини під час дії надзвичайного або воєнного стану. 2022. 18 листоп. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/22312 (дата звернення: 16.02.2023).
Крикунов О. Неефективність досудового розслідування як підстава для відсторонення слідчого від здійснення кримінального провадження. Історико-правовий часопис, 2017, № 2(10). 2018. 16 квіт. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13921/1/26%20krykunov.pdf (дата звер-нення: 16.02.2023).
Погорецький М. А., Волкотруб С. Г. Удосконалення кримінального процесуального законодавства України щодо підслідності органів досудового розслідування. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 1. С. 71–80.
Городецька М. Щодо розподілу підслідності на досудовому розслідуванні. Правовий часопис Донбасу. 2022. № 2 (79). С. 136–143.DOI:https://doi.org/10.32366/2523-4269-2022-79-2-136-143.
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удоско-налення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану : Закон України від 14.04.2022 № 2201-IX // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20 (дата звернення: 16.02.2023).
Романюк В. Зміна прокурором підслідності: проблеми правозастосування. Право і безпека. 2022. № 2 (85). С. 107–120. DOI: https://doi.org/10.32631/ pb.2022.2.10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.