Образа честі і гідності військовослужбовця як форма об’єктивної сторони кримінального правопорушення за ст. 435-1 КК України

Анотація

У статті презентовані результати поліаспектного дослідження терміна «образа честі та гідності», що вживається у ст. 435-1 КК України. Приниження честі та гідності військовослужбовця автори розуміють як применшення чи заперечення його позитивних з точки зору суспільства та самого військовослужбовця якостей, пов’язаних зі здійсненням ним заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України, а образа – як приниження честі та гідності, виражене у непристойній формі. У статті також висловлено пропозиції щодо вдосконалення законодавчого закріплення відповідної кримінально-правової норми.

Проведене у статті багатоаспектне дослідження терміну «образа честі і гідності», вжитого законодавцем для позначення однієї з форм об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 435-1 КК, дає підстави сформулювати такі висновки та пропозиції.

Зазначений «легальний» термін має бути замінений подібними, але більш точними термінами. Такими термінами є або «приниження честі і гідності», або «образа». Приниження честі і гідності військовослужбовця у розумінні ст. 435-1 КК – це применшення або заперечення його позитивних з точки зору суспільства та самого військовослужбовця якостей, пов’язаних зі здійсненням ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України. Образа – це приниження честі та (або) гідності, виражене в непристойній формі. Визначення того, який із цих термінів більшою мірою відображає суспільну небезпечність кримінального правопорушення, є одним з завдань подальших наукових досліджень за обраною проблематикою.

Суспільна небезпечність кримінально протиправної образи полягає в тому, що це діяння посягає як на суспільні відносини, які забезпечують особисту честь і гідність потерпілого, так і на інші групи суспільних відносин, причому саме останні виступають основним безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення. У злочині, передбаченому ст. 435-1 КК, ними можуть визнаватися відносини, що забезпечують авторитет військової служби або навіть основи національної безпеки держави. А ось установлений порядок несення військової служби таким об’єктом не є, крім того, суб’єктами, які вчиняють образу військовослужбовців, на практиці визнаються будь-які особи, які мають загальні ознаки, визначені ч. 1 ст. 18 КК, що суперечить ч. 2 ст. 401 КК. Тому пропонуємо виключити ст. 435-1 з розділу ХІХ Особливої частини КК і перенести це законодавче положення до одного з інших розділів Особливої частини (розділ І або розділ XV з розширенням його назви).