Запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій в умовах воєнного стану в Україні

Анотація

У статті розглянуто напрями запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій в умовах воєнного стану. Зазначено, що в процесі науково-технічного прогресу та активного впровадження інтернет-технологій у всі сфери життєдіяльності суспільства, розвивається й злочинність.

Особливо це питання є актуальним сьогодні в Україні, адже в умовах воєнного стану кіберзлочинців активно залучають до зламу урядових серверів, дезінформування населення, використання при цьому фейкових профілів у соцмережах тощо. Поширеним на сьогодні є кібершахрайство, при якому злочинці під виглядом різноманітних виплат мають намір дізнатися банківські реквізити громадян з метою заволодіння коштами.

Відмічено що, сьогодні війна в інформаційному просторі завдає не меншої шкоди, аніж війна на полі бою. У зв’язку з цим, в Україні вже розпочато процес щодо вдосконалення чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства щодо притягнення до відповідальності кіберзлочинців. Так, після повномасштабного вторгнення росії на територію України кількість кримінальних правопорушень у сфені інформаційних технологій різко збільшилась. Країна-агресор використовує інтернет-технології задля дезінформації щодо вторгнення в Україну, пропаганди ворожих ідей тощо. У зв’язку з цим, Верховна Рада України здійснила оптимізацію кримінального та кримінального процесуального законодавства, удосконаливши підстави та процесуальні механізми притягнення до кримінальної відповідальності злочинців.

Визначено, що законодавча база України не містить окремого спеціального акту, який би врегульовував питання запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій. Натомість в українському законодавстві є декілька правових актів, які регулюють дане питання.

Зроблено висновок, що задля побудови ефективної системи запобігання злочинності у сфері інформаційних технологій доцільно не лише посилювати відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, а й розробити соціально-економічні, організаційно-управлінські та морально-психологічні напрями, спрямовані на нейтралізацію чинників, що зумовлюють вчинення кримінальних правопорушень.