Про можливість застосування ст. 209 Кримінального кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року після набрання чинності нової редакції цієї статті від 6 грудня 2019 року

Автор(и)

  • П. Берзін Доктор юридичних наук, професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права КНУ імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-4146-7910
  • Р. Волинець Доктор юридичних наук, професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права КНУ імені Тараса Шевченк, Україна https://orcid.org/0000-0002-8134-8572
  • А. Берзіна Кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри судової медицини та медичного права НМУ ім. О.О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0002-9885-309X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.12

Ключові слова:

легалізація, відмивання, майно, одержання, злочинний шлях, кримінальне правопорушення

Анотація

У статті аналізуються особливості співвідношення різних редакцій ст. 209 КК – від 16 січня 2003 року та від 6 грудня 2019 року, а також зміст складів кримінального правопорушення, які передбачались цими редакціями ст. 209 КК. З’ясовується “обсяг” кримінальної протиправності кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК в редакції від 16 січня 2003 року. Обґрунтовується, що нова редакція ст. 209 КК від 6 грудня 2019 року передбачає більш широкий зміст (обсяг) відповідного елемента складу кримінального правопорушення, ніж предмет тих самих дій, передбачений попередньою редакцією цієї статті КК від 16 січня 2003 року. Крім цього, доводиться, що змінений механізм легалізації (відмивання) майна, передбачений ст. 209 КК в редакції від 6 грудня 2019 року, порівняно з механізмом легалізації (відмивання) за попередньою редакцією ст. 209 КК від 16 січня 2003 року, є більш широким за своїм змістом (обсягом). Розглядається фактична ситуація, коли діяння, яке було кваліфіковане за ст. 209 КК в редакції від 16 січня 2003 року до набрання чинності новою редакцією цієї статті КК від 6 грудня 2019 року, але після цього ст. 209 КК була викладена у новій редакції. Для правової оцінки цієї ситуації здійснюється наукове тлумачення ч. 2 ст. 4 КК та визначаються особливості застосування ст. 209 КК в редакції від 16 січня 2003 року залежно від тлумачення ч. 2 ст. 4 КК. З’ясовується чи можна застосовувати ультраактивну дію ч. 3 ст. 209 КК в редакції від 16 січня 2003 року, якщо вона включає законодавчі положення, одні з яких поліпшують, а інші – погіршують становище особи, якій інкримінується ч. 3 ст. 209 КК в редакції від 16 січня 2003 року. Робиться висновок, що дія «закону про кримінальну відповідальність» має пов’язуватись з його чинністю згідно з негайною (прямою) та перспективною дією, ретроактивною дією ст. 209 КК в редакції від 6 грудня 2019 року, ультраактивною дією ст. 209 КК в редакції від 16 січня 2003 року. Обґрунтовується неможливість “комбінованого” варіанту застосування ч. 3 ст. 209 в редакції від 16 січня 2003 року та ч. 3 ст. 209 КК в редакції від 6 грудня 2019 року.

Посилання

Берзін П.С., Волинець Р.А., Птащенко Д.С. Кримінальне право. Загальна частина: практикум: навчальний посібник / за ред. П.С. Берзіна. Київ: Алерта, 2023. 608 с. С. 65-69.

Словник Української мови. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=діяти (дата звернення 10.02.2023)

Застосування закону – лише один із елементів “роботи” конкретного законодавчого акту та галузі законодавства (іншими елементами є: норми закону, юридичні факти, на які поширюються ці норми, а також правові відносини та акти реалізації права).

Словник української мови. Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/s/chynnyj (дата звернення 10.02.2023)

Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.О. Беньківський та ін.; За ред. П.С. Матишевського, П.П. Андруш-ка, С.Д. Шапченка. К.: Юрінком Інтер, 1997. С. 54;

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. Т. 1 / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. 3-тє вид., перероб. та доп. К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2009. С. 26.

Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / В.І. Борисов, В.Я. Тацій, В.І. Тю-тюгін та ін.; за ред. В.Я. Тація, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. 5-те вид., переробл. і допов. Х.: Право, 2015. С. 54.

Українське кримінальне право. Загальна частина: підручник / за ред. В.О. Навроцького. К.: Юрінком Інтер, 2013. С. 84.

Шапченко С.Д. Принцип верховенства права і Кримінальний кодекс України 2001 року: де-які теоретичні, законодавчі та правозастосовчі проблеми. Законодавство України. Науково-практичні коментарі. 2002. № 5. С. 90-91.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право