Правовий статус міжурядової організації Дунайської комісії в умовах технічного прогресу судноплавства

Анотація

У статті представлено правовий статус міжнародної міжурядової організації Дунайської комісії, яка займається широким колом економічних та культурних питань.

Конвенція про режим судноплавства по Дунаю  1948 року визначила інституційно-правову структуру ДК, яка є невід’ємною рисою будь-якої міжнародної міжурядової організації та обумовлена її метою, функціями та завданнями, які поставили держави-члени в установчому акті цієї організації. У своїй роботі ДК спирається на багатий історичний досвід регулювання судноплавства з міжнародних річок Європи. Пріоритетними напрямами її діяльності є уніфікація нормативних актів для плавання по річці Дунай, сприяння покращенню навігаційних умов і поліпшення безпеки судноплавства, створення інших умов для інтеграції річці Дунай в європейську систему як основного транспортного шляху. Дана Комісія взаємодіє з такими міжнародними організаціями та органами, як Комітет з питань внутрішнього транспорту  Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй, Європейська Комісія Європейського Союзу, Міжнародна комісія із захисту ріки Дунай, Центральна комісія судноплавства по Рейну.  ДК ухвалила постанову про зупинення повноважень Росії у ДК у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з порушенням основних принципів Белградської конвенції. ДК засудила порушення принципів вільного та безпечного судноплавства по річці Дунай, а також інтересів та суверенних прав України, підкреслюючи реальні загрози щодо збереження та використання українських дунайських портів унаслідок військової агресії Російської Федерації і зростаючі економічні збитки від скорочення внаслідок військових небезпек від Росії у дельті Дунаю і в Чорному морі транспортної та вантажоперевалочної діяльності на Дунаю. Було розглянуто актуалізовану версію «Плану основних робіт, спрямованих на досягнення рекомендованих габаритів суднового ходу, гідротехнічних та інших споруд по річці Дунай» та питання сприяння національним адміністраціям водних шляхів у проведенні щорічних гідротехнічних робіт.