Роль договору рахунка умовного зберігання (ескроу) у процедурі сквіз-аут

Автор(и)

  • І. Шпуганич Кандидат юридичних наук, доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету ім. І. Франка, Україна https://orcid.org/0000-0002-4149-8939

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.6

Ключові слова:

договір рахунка умовного зберігання (ескроу), володілець рахунку, бенефіціар, банк, сквіз-аут, акціонер, акціонерне товариство, домінуючий акціонер, акція

Анотація

Стаття присвячена аналізу договору рахунка умовного зберігання (ескроу). Правове регулювання цього договору міститься у Цивільному кодексі України. Застосовується вказана договірна конструкція і в межах процедури сквіз-аут, тобто обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У дослідженні аргументовано, що норми Закону України «Про акціонерні товариства», в яких містяться окремі положення щодо рахунку умовного зберігання (ескроу), по суті є спеціальними щодо приписів ЦК України.

Встановлено, що сторонами договору рахунка умовного зберігання (ескроу) є володілець рахунку, бенефіціар та банк. У межах процедури сквіз-аут, визначеної ст. 95 Закону України «Про акціонерні товариства», володільцем рахунка умовного зберігання є заявник публічної безвідкличної вимоги, тоді як акціонери, чиї акції підлягають викупу, є бенефіціарами та мають право на одержання коштів з відповідного рахунку. Бенефіціарами за договором рахунка ескроу можуть бути також правонаступники таких акціонерів або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів. Обґрунтовано, що банк в аналізованій договірній конструкції відіграє роль незалежної сторони, ескроу-агента, якому довіряють обидві сторони.

Акцентовано, що на законодавчому рівні чітко розмежовано момент відкриття рахунка умовного зберігання (ескроу) у процедурі сквіз-аут та строк внесення коштів на нього. Останній тісно пов’язаний із визначеним Законом строком для подання конкуруючої вимоги. Охарактеризовано переваги та недоліки застосування такого підходу в національному законодавстві.

Проаналізовано зміни, що відбулися у національному законодавстві щодо договору рахунка умовного зберігання (ескроу) у зв’язку з прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» у 2022 р. Звернено увагу на збільшення строку, протягом якого банк, в якому відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), зобов’язаний здійснювати бенефіціарам належні їм виплати.

Посилання

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затв. Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03#Text

Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затв. Постановою Правління Національного бан-ку України 29.07.2022 р. № 162. URL: https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_29072022_162

Про акціонерні товариства: Закон України від 27.07.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#Text

Рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 р. у справі № 910/8329/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98970475

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Розділ

Розділ 4. Господарське право, господарсько-процесуальне право