Загальнотеоретичний аналіз правосуб’єктності об’єднань юридичних осіб

Анотація

Стаття присвячена аналізу систем юридичних осіб з можливістю «делегування» правосуб’єктності, таких як об’єднання юридичних осіб. Висвітлено різницю між об’єднанням юридичних осіб як суб’єктом права та як процесом.

Визначено основні особливості та ознаки об’єднань юридичних осіб, які впливають на об’єм та зміст правосуб’єктності таких утворень, такі як: наявність окремої юридичної особи, спеціальний суб’єктний склад засновників об’єднань юридичних осіб, спеціальна мета створення, особлива  правосуб’єктність як засновників, так і самого об’єднання. Обґрунтовано складність правового інституту правосуб’єктності об’єднань юридичних осіб. Автором описано процес делегування частинки правосуб’єктності засновників – юридичних осіб до об’єднання, висвітлено різницю між «власною» та «делегованою» правосуб’єктністю об’єднання юридичних осіб та описано їхній взаємозв’язок. Здійснено порівняльний аналіз можливості «делегування» правосуб’єктності юридичними особами публічного та приватного права. Автором визначено особливості правосуб’єктності об’єднань юридичних осіб публічного права: як засновників, так і самого об’єднання. На прикладі окремого об’єднання юридичних осіб публічного права показано рівень втрати правосуб’єктності засновниками та вплив на них самого об’єднання, що зумовлено значною суспільною необхідністю. В якості іншого прикладу описано об’єднання органів місцевого самоврядування, де втрата правосуб’єктності засновниками не відбувається, а навпаки розширюється за рахунок нових можливостей такого об’єднання.

Описано основні види об’єднань юридичних осіб та відмінності у об’ємі та змісті правосуб’єктності засновників та об’єднання.  Розглянуто основні недоліки розуміння та застосування досліджуваного інституту в Україні та здійснено порівняння з аналогічними європейськими інститутами права.

У висновках до даної статті автор обґрунтовує актуальність та необхідність подальших досліджень у цій сфері, а також необхідність реформування національного законодавства та необхідність приведення його до загальноприйнятих стандартів.

В загальному у статті автор здійснив комплексний аналіз особливих форм правосуб’єктності на прикладі об’єднань юридичних осіб.