Незалежність як ключовий принцип діяльності прокуратури: загальні засади реалізації
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.67Ключові слова:
верховенство права, конституція, права і свободи, незалежність прокуратури, захист прав людини, принцип, засадаАнотація
Наукова стаття присвячена дослідженню загальних засад реалізації принципу незалежності прокуратури.
Зазначено, станом на сьогодні прокуратура займає чільне місце у системі органів державної влади, оскільки відповідно до чинного законодавства на неї покладено ряд важливих повноважень щодо підтримання публічного обвинувачення, участі у досудовому розслідуванні, представництві інтересів держави та громадянина у судовому порядку та ін. Виходячи з наведеного, проблематика дослідження принципу незалежності прокуратури набуває особливого значення, оскільки від належної реалізації такої засади залежить якість виконання прокуратурою своїх функцій.
Встановлено, принцип незалежності прокуратури є важливою засадою організації та функціонування прокуратури у будь-якій державі, а його реалізація значною мірою тісно пов’язана із застосуванням інших засад діяльності зазначеного правового інституту. Незалежність прокуратури має місце там, де прокурор може здійснювати свої повноваження без страху чи прихильності, не зазнаючи неналежного тиску з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, окремих політиків, ЗМІ, інших суб’єктів. Важливого значення у цьому контексті набуває довіра суспільства до прокурора та прокуратури в цілому, котра зрештою залежить від впевненості громадськості у дотриманні прокуратурою засади верховенства права.
Визначено, незалежність прокуратури можна розглядати у двох аспектах – як незалежність прокуратури від інших державно-владних органів (інституційна незалежність) та як незалежність кожного окремого прокурора (індивідуальна незалежність).
Резюмовано, навіть якщо прокуратура як інституція є незалежною, прокуратура все ж може бути організована за ієрархією, котра передбачає, що окремий прокурор може підпорядковуватися вказівкам іншого прокурора. Існують правові системи, де прокуратура побудована за зразком судової влади та навіть є її частиною. Є ще третій варіант, за якого прокуратура входить до складу виконавчої гілки влади та знаходиться у її підзвітності. Усе це варто враховувати при дослідженні принципу незалежності прокуратури.
Посилання
Остапчук В.П. Проблеми прокуратури у контексті її взаємовідносин з політичною владою в Україні. Урядовий кур’єр. 2005.
Проневич О.С. Принцип незалежності прокуратури : догматично-правова інтерпретація та правова регламентація. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2014. № 4.С. 6–16.
Ківалов С. Перспективи реформування законодавства про прокуратуру. Вісник прокуратури України. 2007. № 3. С. 15–23.
Басараб Р.І. Організаційно-правові засади діяльності Генерального прокурора України: дис.
на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.10. Національна академія прокуратури України. К., 2015. 245 с.
Толочко Я.М. Міжнародно-правові стандарти незалежності прокурорів та їх реалізація в Україні. Митна справа. 2014. № 2(92). С. 270–276.
Кощинець В. Принципи діяльності та визначення статусу органів прокуратури в контексті рішень Конституційного Суду України. Вісник Конституційного Суду України. 2011. № 2. С. 93– 101.
Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Гуманізм як філософсько-правова категорія в умовах формування нової парадигми в праві. Аналітично-порівняльне право. № 3/2022.
Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Конституційно-правoві засади статусу особи: окремі аспекти. Аналітично-порівняльне право. № 1. 2021. С. 21–26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.