Конституційно-правові засади організації та функціонування прокуратури: загальні положення

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню конституційно-правових засад організації та функціонування прокуратури.

Встановлено, що визначення конституційно-правових засад організації та функціонування прокуратури є наріжним каменем для встановлення сутнісних ознак зазначеного правового інституту, дослідження якого є надзвичайно важливим як для правової науки, так і у практичному сенсі. Поряд з цим, зазначена проблематика є предметом наукових дискусій та не здобула свого однозначного бачення серед сучасних дослідників. Учені станом на сьогодні по-різному підходять до питання фундаментальних засад у цій сфері, що обумовлено розвитком науки та права та суспільних відносин вцілому.

Визначено, під конституційно-правовими засадами організації та діяльності прокуратури, як правило, сучасні дослідники розуміють основоположні керівні вимоги щодо функціонального призначення прокуратури, побудови системи її органів та особливостей діяльності, що знаходять своє відображення у чинному законодавстві.

Зауважено, особливостями конституційно-правових засад організації та діяльності прокуратури є те, що вони: а) тісно пов’язані, та взаємодіють між собою, а також становлять єдину цілісну систему; б) мають багаторівневий характер, де фундаментом (базою) є загальні принципи права.

Встановлено, важливими у визначенні засад організації та діяльності прокуратури вбачаються також міжгалузеві принципи, серед яких ключове місце посідає принцип змагальності судочинства, гласності, рівності учасників процесу перед судом, обґрунтованого захисту в судовому порядку інтересів держави тощо.

Визначено, реформування інституту прокуратури в Україні вимагає відповідності зазначеного правового інституту базовим європейським цінностям, котрі, у свою чергу, передбачають: зайняття прокуратурою свого місця у системі захисту прав та свобод людини із врахуванням правозахисного спрямування функцій прокуратури; існування належного порядку формування кадрового складу інституту прокуратури; системного удосконалення правових знань, умінь та навичок прокурорів із застосуванням принципу безперервного навчання; потребу наявності ефективних органів прокурорського самоврядування; необхідність неухильного дотримання прокурорами вимог професійної етики; підвищення рівня правової свідомості та правової культури прокурорів.