Стандарти Європейського Союзу (DCFR) в сфері регулювання недоговірних зобовязань та проблеми їх гармонізації в спадковому праві України

Анотація

В межах цієї статті здійснюється аналіз ситуації, що існує в сфері уніфікації тих норм національного права України, які безпосередньо регулюють недоговірні зобовязання, що виникають внаслідок смерті фізичної особи, або визнання її померлою в сфері спадкового права. Зазначені недоговірні зобовязання в спадковому праві є можливими завдяки конструкції, відомій в римському праві під назвою "legatum", і, достатньо вдало, започеній в чинне приватне право більшості країн європейського простору. В цивільному законодавстві України ця конструкція має назву "заповідальний відказ", є розпорядженням заповідача, що встановлюється в заповіті, і передбачає можливість покласти на спадкоєців за зповітом обовязок здійснити певні майнові вигоди на користь третіх осіб - вигодонабувачів.

Аналогічні конструкції передбачені кодифікаціями приватного права й інших європейських держав, в тому числі держав, що є членами Європейського Союзу. Разом із тим, незважаючи на схожість правої природи цього інституту, станом на сьогодні є відсутнім єдиний правовий механізм в правовому регулюванні схожих за своєю сутністю правовідносин в цій сфері.

Разом із тим, за основу єдиних стандартів в галузі приватного права на території європейського простору доцільно вважати Проєкт загальної довідникової схеми, що включає принципи, поняття та модельні норми європейського приватного права (Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law. Draft Common Frame of reference (DCFR).

У роботі сформовано, виокремлено та проаналізовано види недоговірних конструкцій, передбачених DCFR, насамперед, їх діалектичної класифікації, архітектоніки та місця в системі спадкового права. Зроблено акцент на переосмисленні та вирішенні деяких проблем у спадковому праві України, під кутом зору нових світових реалій.