Світові тенденції до загальних підходів віктимологічної профілактики злочинності

Автор(и)

  • М. Коваль Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права і процесу Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.50

Ключові слова:

Профілактика, запобігання, злочинність, загальні підходи

Анотація

Віктимогічні ідеї народилися кілька тисячоліть тому. Самозахист потенційної жертви на зорі людства був основним способом на злочинність. Потім у міру появи та розвитку інших механізмів на соціальне зло самозахист перейшов у розряд проблем самого потерпілого. Держава та суспільство, намагаючись захистити особистість, розробляли інші заходи, які не вимагали участі потерпілого в їхньому логічному аналізі, який був звернений на такі феномени як злочинність, злочин, злочинець.

Профілактична роль права полягає в регулюванні сфер суспільного  життя, за якого наявні криміногенні фактори чи усуваються, чи їхній дії ставиться серйозна перепона. Право не може знищити економічні, соціальнокультурні причини й умови злочинності, але воно може впливати на їхні  негативні прояви: локалізувати, блокувати, організувати належну протидію  негативним явищам і процесам.

Прискорення процесів європейської інтеграції  потребує впровадження у правоохоронну практику не лише сучасних форм і методів протидії злочинності, а й визнаних світовим співтовариством стандартів захисту прав і свобод людини. Реальні демократичні перетворення є невід’ємними від гуманізації соціальних відносин, адже людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

В даний час у кількох європейських країнах, у тому числі у Великій Британії, Нідерландах та Франції, ситуативна форма запобігання є ­частиною офіційної політики боротьби зі злочинністю. Незважаючи на це, висловлюються побоювання, що «використання цього підходу до запобігання злочинності матиме для суспільства ширші наслідки, що полягають в обмеженні свободи та в нерівному доступі до позитивних результатів запобігання злочинності».

Аналіз сучасних світових тенденцій забезпечення запобігання злочинності свідчить у тому, що у переважній більшості держав воно здійснюється за допомогою «офіційних» систем боротьби зі злочинністю, тобто, правоохоронних органів та кримінального правосуддя.

Посилання

C.R. Shaw and H.D. McKay, Juvenile Delinquency and Urban Areas Chicago, Uni-versity of Chicago Press, 1942.

J.J.M. van Dijk, "Towards effective public-private partnerships in crime control: experiences in the Netherlands", Business and Crime Prevention, M. Felson and R.V. Clarke, eds. (Monsey, New York, Criminal Justice Press, 1997).

L.W. Sherman, and others, Preventing Crime: What Works, What Doesn't, What's Promising, Office of Justice Programs Research Report. Washington, D.C., United States Department of Justice, 1997.

R. Barr and K. Pease, "Crime placement, displacement and deflection", Crime and Justice: An Annual Review of Research, vol. 12, M. Tonry and N. Morris, eds. (Chicago, University of Chicago Press, 1990).

R.B.P. Hesseling, "Displacement: a review of the empirical literature", Crime Pre-vention Studies, vol. 3, R. V. Clarke, ed. Monsey, New York, Criminal Justice Press, 1994.

G. Farrell and K. Pease, Once Bitten, Twice Bitten: Repeat Victimisation and Its Implica¬tions for Crime Prevention, Crime Prevention Unit Series, Paper 46 (London, Home Of-fice, 1993).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-10

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право