Поняття та юридичний зміст карантину тварин

Анотація

У статті розглянуто питання формування юридичного змісту поняття карантину тварин. Підкреслюється важливість формування понятійно-категорійного апарату кожного наукового юридичного дослідження на фоні фактичної відсутності теоретичних розвідок у царині карантину тварин, завдяки чому виникає необхідність звернення до розкриття юридичного змісту цього поняття. У межах дослідження застосовано діалектичний метод сходження від абстрактного до конкретного, тобто від терміну «карантин» до поняття «карантин тварин», а також логічний прийом визначення карантину тварин через найближчий рід і видові відмінності, який зводиться до відшукування найближчого роду для поняття, що визначається, і характерних ознак, які є тільки у цього виду предметів і відсутні у всіх інших видів предметів, що входять до найближчого роду. Родовим при цьому є поняття карантину, а видовим – карантину тварин. Наголошено на порушенні зазначених логічних засад у чинному законодавстві, зокрема щодо формування суміжної лексичної конструкції карантину рослин. Вказано, що основою формування видового поняття карантину тварину є базове поняття тварин як живих істот, у зв’язку з чим виокремлено зовнішні та внутрішні ознаки їх відмінності від людини. Звернено увагу на закріплення у законодавстві визначення карантину тварин як особливого правового режиму, який застосовується у відповідних зонах. Зроблено висновок, що законодавчі формулювання сходяться у розумінні карантину тварин як правового режиму, однак розходяться у визначенні характеру і змісту таких правових режимів. У одному випадку карантин тварин розкривається через сферу застосування (функціональний аспект – залежно від виду діяльності), тоді як в іншому – через діяльність суб’єктів державного управління (інституційний аспект). Вказано на пріоритетність функціонального аспекту при розкритті юридичного змісту карантину тварин.