Принципи тлумачення основних прав людини через призму міжнародного прецедентного права

Анотація

Еволюція права спричинила появу принципів тлумачення, які можуть застосовуватися до кількох формальних джерел. Таким чином, були розроблені принципи тлумачення закону та Конституції. Сучасна тенденція до матеріалізації права ставить питання про принципи тлумачення основних прав. Таке тлумачення фундаментальних прав вказує на зміну парадигми в бік матеріальної справедливості. Протягом ХХ століття в основних конституційних демократіях світу принципи тлумачення конституцій були закріплені. Протягом багатьох років у демократичних конституційних режимах світу судді розвивали або запозичували в інших конституційних юрисдикціях принципи тлумачення конституцій. У цей період також сталося, що права людини стали об’єктом широкого визнання та розвитку в універсальній сфері, що поклало початок рясному етапу генерації міжнародних інструментів індивідуальних прав, які стали відомі як права людини. З точки зору прав особи було розроблено кілька принципів тлумачення основних прав, які застосовуються незалежно від того, чи визнаються вони в правовому тексті, у конституційному тексті чи в конвенційному. Останнє є те, що можна було б назвати правилом автономії принципів тлумачення прав. Отже, тлумачення закону та Конституції - в державному порядку - і тлумачення міжнародних договорів - в міжнародному порядку - знаходитимуться на тому самому рівні аналізу, відносно формального джерела. З іншого боку, тлумачення фундаментальних прав відповідало б аналітичній категорії, відмінній від попередньої, де формальне джерело, яке містить право, не буде визначальним елементом тлумачення. Протягом історії та еволюції права вироблялися різні механізми застосування загальної та абстрактної правової норми до конкретного випадку. Для здійснення зазначеного застосування, яке набуває форми конкретизації особливо в конституційному праві, суддя переходить до тлумачення норми.