Проблематика реформування вітчизняної судової системи в умовах активізації європейської інтеграції України (теоретико-правовий аспект)

Анотація

У статті, з позицій загальнотеоретичного аналізу, розкрито основні вимоги щодо реформування правової основи функціонування судової системи України як кандидата на вступ до Європейського Союзу. Зокрема, висвітлено перспективи реформування організаційно-нормативних засад функціонування вітчизняної судової системи з урахуванням європейських правових стандартів.

Системно  висвітлено проблеми реформування судової системи України як держави, яка має статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Зокрема, з урахуванням стандартів міждержавної правової системи Європейського Союзу, наведено вимоги європейських партнерів до реформування системи відбору кандидатів на посаду суддів, які висувають держави ЄС перед Україною. На основі аналізу фахових висновків Венеційської комісії законодавчих ініціатив у сфері функціонування системи судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду зокрема, системно викладено недоліки організаційно-правового характеру щодо реалізації прозорої процедури формування та функціонування інституцій відбору суддів.

Окремо акцентовано увагу навколо розробки, прийняття і введення в дію норм щодо чіткої регламентації процедури попереднього відбору суддів Конституційного Суду України на засадах повноцінної оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок. Обґрунтовано, що підвищення якості розробки, швидкості прийняття і введення в дію нового для правової системи України комплексу нормативних конструкцій з регламентації правового статусу державних органів, які впливають на формування суддівського корпусу, буде сприяти пришвидшенню судової реформи в Україні. У кінцевому рахунку, це буде сприяти прискоренню виконання Україною, зокрема, «Копенгагенських критеріїв», а також впровадженню стандартів ЄС у сфері забезпечення демократії, становлення верховенства права, захисту прав людини. Також зауважено, що у контексті інноваційних змін правової системи, які слід сприймати як гарантії поглиблення процесів європейської інтеграції, удосконалення якості роботи державно-владних інституцій та, зокрема, судів має первинне значення.