Населення та умови для рільництва Української Далекосхідної Республіки

Автор(и)

  • В. Гуменюк Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», Україна https://orcid.org/0000-0001-8562-4389

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.72.6

Ключові слова:

населення, землеробство, хліборобство, рільництво, клімат

Анотація

У статті досліджуються умови для рільництва та переселення українського населення до Української Далекосхідної Республіки (Амурського та Усурійсько-Приморського краю).

Доведено, що у 1917 році населення Зеленого Клину становило майже 880 тисяч осіб (населення Приморщини складало близько 540 тисяч осіб, а Амурщини – близько 337 тисяч осіб). За переписом, проведеним 1918 року українськими організаціями, українців нараховувалося тоді 437 тисяч осіб.

Клімат Амурського краю представляв комбінування гарячого та дощового літа із холодною та малосніжною зимою, а клімат Усурійсько-Приморського краю був суворішим від тих європейських країн, що находяться на таких самих широтах.

Одним із головних занять Амурського краю було хліборобство, яким переважно займалися селяни-переселенці (більшість – українці, козаки – меншою мірою). Не дивлячись на більші земельні простори у козаків, оброблення ріллі здійснювалося на половину менше, ніж у селян. З сільськогосподарських рослин тут розводили: пшеницю, овес, озиме жито, картоплю, гречку, ячмінь, просо та кукурудзу. Першими переселенцями Усурійсько-Приморського краю були забайкальські козаки та селяни, які й почали вже займатися хліборобством на європейський зразок. Рільництво було одним із головних занять населення Усурійсько-Приморського краю. 3 рільничих культур у краю розводили майже виключно ярові збіжжя, хоч у деяких місцях розводили озиме жито. До цих ярових збіжжевих рослин належали: пшениця, овес, жито, ячмінь, гречка, просо, кукурудза, горох, лен, картопля, кавун, капуста, баклажан та деінде й цукровий буряк.

Констатується, що Усурійсько-Приморський край (переважно південна частина – Усурійщина) був сприятливіший для рільництва (хліборобських культур), аніж Амурський край. Цьому сприяв якісний ґрунт-чорнозем, який місцями доходив до двох метрів глибини та містив у собі багато перегною. Відповідно Усурійський чорнозем набагато кращий за якістю від Амурського, адже в деяких місцях його можна прирівняти до українського у Європі.

Посилання

Мицюк О. Про переселення на Далекий Схід. Київ, 1913. 129 с.

Кауфман А. Усурійський край. Енциклопедія, Словник Брокгауза і Єфропа. Т. 35. С.31.

Рудницький С. Огляд національної території України. Берлін, 1923. С. 137.

Рыбаковский Л. Л. Население Дальнего Востока за 150 лет. М. 1990.

Свит И. Украинский Дальний Восток. «Маньджурский вестник» (Харбин), 1934, № 4. 20

Шимонович І.І. Зелений Клин. Нова Україна. Літературно-науковий вісник. Львів, 1924. Книжка III-IV за березень-квітень. С. 307-322. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Shymonovych_Ioanykii/Zelenyi_Klyn__Nova_ Ukraina_vyd_1924/

Фрадинський О.А. Айгунський договір 1858 року. Митна енциклопедія : у 3 т. Державний науководослідний інститут митної справи. 2-ге вид. Хм.: ПП Мельник А. А, 2014. Т. 1: А. З. 592 с. ISBN 978-966-346-853-

С.31.https://web.archive.org/web/20190302204824/http://ir.nusta.edu.ua/jspui/bitstream/doc/456/1/414_IR.pdf.

Буссе Ф. Переселения крестьян морем в Южно-Уссурийский край в 1883 – 1893 гг. СПб., 1896. С. 34.

Аргудяева Ю. В. Традиционная обрядность у украинцев Партизанской долины. Владивосток. 1981.

Меньшиков A. A. Материалы по обследованию крестьянских хозяйств Приморской области. Саратов. 1912.

Кабузан В. М. Дальневосточный край в XVII – начале XX в. (1640 – 1917). М. 1985.

Кабузан В. М. Переселення українців у Далекосхідний край. Український історичний журнал. Київ. 1971.

Марунчак М. Українці в СРСР поза кордонами УРСР. Вінніпег. 1974.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень