Порівняльно-правовий аналіз зовнішніх функцій України та Угорщини: імплементація досвіду (частина 1)

Анотація

Структура зовнішніх функцій однакова для більшості держав, основні відмінності між ними містяться в підходах їх реалізації. На сьогоднішній день Україна, яка до 24 лютого була на межі військового повномасштабного вторгнення та проводила свою діяльність практично в базовому режимі, сьогодні має не просто переглянути свої стереотипні завдання, а має їх створити по новому. Зараз розпочався новий – військовий аркуш для України та її українців, і кожна складова функції – сьогодні це свій окремий фронт протистояння. Міністерство закордонних справ України розглядається як PR менеджер міжнародного рівня конкретної держави. Виходячи із досвіду Угорщини та законодавчих завдань МЗС України, які є досить розгалуженими з великим спектром завдань, пропонується систематизувати його компетенції в шість логічних груп. Перша – просування інтересів України та підтримка безпеки і територіальної цілісності. Друга – інвестиції та інформаційний простір. Третя – підтримка зв’язків з юридичними і фізичними українцями. Четверта – формування іміджу. П’ята – ЄС і НАТО. А зі врахуванням зовнішньополітичної стратегії, шостою окремою групою можемо виділити розширення відносин з Африкою, Азією, адже це не лише новий подих на оновлення відносин, це і новий етап інвестицій та торгівлі, що є взаємовигідним для обох боків. Дані групи є пріоритетними на найближчі роки, і кожен з цих реалізованих напрямків допоможе не лише у відбудові зруйнованого, а й в створенні нового, в інакшому випадку, можемо прогнозувати відкидання України на десятки років назад. Під кожною із запропонованих систематичних групах розглядається конкретна складова зовнішньої функції, як спосіб реалізації самої функції та кінцевої мети обраної групи. Такими складовими зовнішньої функції в даній науковій статті першої частини розглядаються зовнішньо-політична (дипломатична)зовнішньо-економічну та зовнішньо-інформаційні під кутом порівняльного аналізу з досвідом Угорщини. Вагомою різницею виступають рівні з яких вони діють. Не дивно, що рівень де-юре європейської держави з усіма привілеями та недоліками робить Угорщину більш стійкішою та захищенішою до зовнішніх факторів впливів, Україна є навпаки більш вразливішою, оскільки за Угорщиною стоїть Альянс з новітніми розробками озброєння, за Україною – українці.